No 555[605]

Як був у попа кравець[606] і пішов на село робити, а в той час безщасному вовкові не послав біг корму. Він зліз на гору да й просе бога: "Дай, господи, ïсти, а то вмру!" -- "Ох, іди ж, -- каже, -- вовче! Шо нападеш попове, то й ïсти тобі готове". От іде вовк -- ходе кобила: "Здорова була, кобило, а чия ти єсть?" -- "Ох, вовче, я попова". -- "Ти ж мені ïсти готова!" -- "Ох, подивися ж, -- каже, -- вовче! Я була в городі, принесла бумаги". Став вовк дивиться в бумаги, кобила як стрибнула! Оглянулась, так і вовка не вздріла. От іде вовк та й думає: "Який я дурень єсть! Чи я пан, чи я письменний, шо ще мені в бумаги дивиться?" Іде вовк, аж ходить баран: "Здоров був, баране! А чий ти єсть?" -- "Поповий". -- "Ти ж мені ïсти готовий!" -- "Ой, стань же ти, вовче, в долині, а я піду на гору; роззяв ріт, так я сам тобі влечу". Як розігнавсь баран, як дав йому в лоб, дак трохи не заснув вовк. От іде вовк та й думає: "Який я дурень! Чи я пан, чи шо, шо ще захотів легкого хліба?" Стрів вовк свині: "Здорові були, свині! А чіï ви есть?" -- "Попові!" -- "Ви ж мені ïсти готові!" -- "Ох, вовче-братику! Зволь же нам хоть пісню заспівать". Поти свині вовка манили, пока люди взгляділи вовка да й прогнали.

От іде вовк і стрічає кравця: "Здоров, був, кравче! А чий ти єсть?" -- "Поповий!" -- "Ти ж мені ïсти готовий!" -- "Ох, вовче-братику! Дозволь же мені хоч умиться на последній дорозі, от дай же ще й хвоста втертись". От кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив три аршини, так вовк там трохи й не гигнув...[607] От кравець як одумавсь; як побіг, та на дуба і сховавсь. Став вовк думати-гадати, як би того кравця здогнати; зібрав собі молодців і підійшов як раз під того дуба. "Онде, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати..." От ліг безхвостий на споді, а ті всі на його зверху; от уже одному вовку стати і кравця достати. Той кравець каже: "Понюхаю хоч на послідній дорозі табаки!" Понюхавши: ахчи! А вовк думав, шо кричить: "Аршин!" Як пирсне відтіля, як посиплються вовки, як вхопили того вовка, розірвали -- і пропав бідний!