Із вибухом революції у Росії і проголошенням нового ладу, зачалося для України нове, свобідне життя, яке до тепер мусїло душитися під страшною лапою ненависного царизму.
Знесення давніх обмежень, а тим самим і соромної памяти указу з 1876. р., що наложмв був кайдани на українську мову, книжку й газету, отворило уста українському народові й викликало зараз же цілий ряд видань на пекучі питання дня, а передусїм появу української пре-см.
Українська преса завсіди перша зголошувалася до слова в обороні прав українського народу, як тільки не було більших цензурних перепон. Після революції в 1905. році скоро зачали появлятися українські часописі, здобуваючи собі доступ до широких мас українського народу. Перший являеться в Лубнах «явочним порядком» „Хлібороб", по нім у Полтаві „Рідний Край", а далі київська „Громадська Думка", що під зміненим заголовком „Рада" вдержался аж до перших хвиль воєнної завірюхи в 1914. році. Крім того довше або коротше виходило ще кілька инших часописей, як наприклад „Вільна Україна" в Петрограді, „Народня Справа" й „Вісті" в Одесї, „Запоріжжя" й „Добра Порада*' в Катеринославі, „Боротьба", „Нова Громада", "Слово" й „Шершень" у Київі, популярні часопис! „Село" (1909–1910) і „Засів" (1911–1912), „Слобожанщина" й „Сніп" у Харкові і т. д. так, що до половини 1906. р, появлялося на Україні понад 30 часописей.
Не зважаючи на всі перепони й переслідування, виходило на Україні перед війною все таки 17 українських часописей і журналів і кілька часописей, видаваних по московськи й по українськи (як „Комашня" у Київі, „Хлібороб" у Харкові й инші). Між ними була' тільки одна щоденна газета „Рада" й два популярні тижневики „Світова Зірниця" й,^Лаяк", але за те аж 4 пів-місячники: „Дніпрові хвилі" (у Катеринославі), „Житте й Знанне" (у Полтаві), „Рілля" й „Наша Кооперація" (у Київі), 5 поважних місячників журналів: „ЛІтературно-Науковий Вісник", „Укр. Хата", „Світло", „Дзвін" і „Сяйво" і кілька видань, що виходили ще рідше („Україна", „Укр. Студент" і видання київського наукового Товариства). Політичних часописей було між ними, — з огляду на цензуру, дуже не багато й переважали лїтературно-наукові й фахові журнали.
Підчас війни положення укр. преси змінилося на гірше, бо російське правління скоро застановило всі українські газети, на прикінці й невинну «Світову Зірницю», з виїмком одної одніської «Украинской Жизни», що виходила в Москві по московськи.
Щойно безпосередно перед революцією появилися нові спроби видання укр. літературних журналів, як «Промінь», одначе тільки московський «Шлях» удержався до нової доби свободи, яьса відразу викинула на світ кількадесять бадьорих органів для заспокоєння чим раз більше зростаючого зацікавлення громадськими й національними питаннями між українським загалом.
Українська часопись скоро стала щоденною потребою не тільки інтелігента, але й мало освічеьюго селянина й робітникіа. Замісць товстих лїтературно-наукових журналів і фахових видань, — повстають живі політичні часописі, які освітлюють громадське життя з поглядів не тільки національного, але й партійного. Нова українська преса присвячена головно великим завданням революції й будівництву нового життя на Українї, вона захоплюється й захоплює читачів біжучими питаннями й вимогами хвилі, вона жива, переповнена горячими міркуваннями й дискусіями.
Не знаючи цензури, вона свобідно може висказувати свою гадку й тому не дивсі, що загал рветься за нею, що з глухих місць упоминаються за часописями, що, нечувана річ, українська преса часто подибуеться у прохожих і проїзжих. У більших містах українська преса знаходить доступ і до всїляких кіосків і на вулицю для дрібної продажі. її тримають українські книгарні, яких став чим раз більше, а в Київі відкривається кіоск журналу «Цілях» (у Педагогічному Музеєві), який веде центральне бюро для прийому передплати на всі органи укр. преси («Роб. Газета», ч. 175.).
Побіч того всілякі інституції беруть на себе ширеиня укр. преси. При Укр. Центральній Радї засновується пресове бюро, яке збірав неї вісти лро укр. пресу, при волинській Укр. Радї отвирається «інформаційне бюро», де можна не тільки дістати справки, але й купувати укр. газети, а таких бюр стає чим раз більше, прим, у Київі.
Політичні партії беруть теж на себе агітацію за своєю пресою й ми читаємо про це часто у «Робітничій Газетї» і де інде. Військові організації й фронтові ради.(напр. Південно-Західного фронту) присвячують пресі пильну увагу або й самі беруться до видання часописей, як наприклад Рада 12. армії.
Для забезпечення преси партії збірають окремі фонди, а деякі думають про власні друкарні (як «Роб. Газета»), або й друкуються вже у власній друкарні.
При зростї інтересу до преси не диво, що з кінцем 1917. року виходило вже на Українї в пятеро більше часописей, ніж перед війною, бо яких 90 до 100, Подаємо їх тут, керуючись переважно вістками «Робітничої Газети», «Нової Ради» й «Вістника».
1. Боротьба орган центр, комітету україн. партії соц. — революціонерів, виходить раз на тиждень у Киіві (Львівська, 10).
2. Будяк, укр. журнал сатири й гумору, виходить раз на тиждень у Киівї під ред. С. Ланочіна (пер. 10 карб.).
3. Вільна Праця, окреме 15. число московської газети «Свободний Труд» вийшло у Смілій на Київщинї в день Шевченкового Свята 22. травня 1917. р.
4. Вільна Спілка! орган укр. партії соц. — федералїстів, вих. у Киіві 2 рази у місяць.
5. Вільна Українська Школа, загально педагогічний журнал, видає Всеукр. Учительська Спілка щомісячно від вересня за відповідальністю С. Черхасенха.
6. Вільна Україна, вих. як орган автономістів-федералїстів що тижня в Умані під ред. В. Камгнського.
7. Вільне Слово, укр. народня газета, вих. двічі на тиждень у Золотоноші. Видав золотоніська «Просвіта» спільно з повітовим і міським комітетами та кооперативним товариством.
8. Вільний Козак, вих. у Білій Церкві як популярно-військовий орган Всеукр. Генер. Козацької Ради під ред. Семена Кінаша.
9. Вісти Батуринські, щомісячна часопись, присвячена археольогії, історії, громад, життю Батурина й Батуринщини, вих. від травня під ред. В. Різниченка.
10. Вісти головної комісії по справах виборів до Установчої Ради Укр. Нар. Республїки, вих. у Киіві під ред. Бойка.
11. Вісти громади Українцїв м. Трапезунда.
12. Вісти Єлисаветської Укр. Громади, вих. у Єлисаветг (Єлисаветградї) на Херсонщини
13. Вісти з Півдня, вид. харківська Рада робі і салд. депутатів (див. «Роб. Газета», ч, 178 з лист.).
14. Вісти Київського Губернїяльного Виконавчого Комітету, вих. у Киіві як вид. київ. губ. земства, а пізнїще тимч. уряду під ред. В. Прокоповика й Б. Дорошкевича.
15. Вісти Комітету Ради Селянських Депутатів, вих. раз у тиждень у Сквирі на Київщині.
16. Вісти Укр. Селянської Спілки, вих.
17. Вісти Укр. Центр. Ради, вих. у Київі.
18. Вістник Полтавського Губернського Громадського Комітету, вих. у Полтаві по московськи й українськи.
19. Вістник Товариства Просвіта у Катеринославі, вих. у Катеринославі (Поліцейська, 3).
20. Вістник Товар. „Українська Хата" в Херсоні, вих. що тижня у Херсоні під ред. Мізка.
21. Вістник Укр. Військового Генерального Комітету, вих. від серпня що тижня в Киіві як орган У. В. Г. К. (Вел. Володимирська, Педагог. Музей), 9. карб, річно.
22. Волошки, ілюстрований двохтижневик для дїтей, виходить у Київі від 15. (28.) жовтня накладом Товариства «Волошки» під редакцією Лат. Романович (вул. Жилянська, 20), пер. 4 карб. 50 шаг.
23. Воля, вид. Центр. Комітету Укр. Соц. — Дем. Роб. Партії, вих. раз у тиждень у Київі (Жилянська, 20) під ред. Б. Мартлса.
24. Громадянин, вих. що тижня у Житомирі (Мала Вільська, 22), під ред. С. Підгірського вид. Волинська Укр. Рада, передплата на З місяцТ 1 карб. 50 ш.
25. Ґедзь, уїдлива муха, сатирично-гумористичний двохтижневик, вилетів (1. число) 20. жовтня н. от. у Киіві.
26. Джерело, вих. що місяця у Киіві як орган учнїв київських середніх шкіл.
27. Дніпро, укр. газета, вих. у Херсоні під ред. Павла Молоткова.
28. Жіночий Вістник, вих. у Киіеі як орган Укр. Жіночого Союза (Фундуклеївська, 61.).
29. Засїв, них. що тижня у Харбинї з 5. груд.
30. Звенигородська Зоря, вих. щоденно з 1. травня як орган Звенигородської земської управи під ред. І. Пигидленка,
31. Згода, вих. у Киівї як орган Всеуіфаїн. Фельдшерсько-Акушерської Спілки (Тургенївська 32). Переди, до кінця року З карб.
32. Земля і Воля, вих. (що дня?) у Харкові як орган харк. комітету соц. — рев. партії з укр. відділом.
33. Зоря нового життя, вих. що тижня у Щ лунд'і на Сибірі. (Чи не в Славгородї?).
34. Ізвєстїя херсонскаго уєзднаго земства, вих. у Херсоні, мають укр. віддїл.
35. Каменяр, вих. у Киіві як орган учнів середніх шкіл Київа (Фундуклеївська, 55).
36. Київська Земська Газета, вих. що тижня у Київі як орган київ. губ. земства.
37. Київські Ґубернїяльні Вісти, друкувалися в укр. і москов. мовах.
38. Книгарь, лїтопись укр. письменства, щомісячний критико-біблїографічний часопис, присвячений справам укр. видавництва, вих. у Київі під ред. В. Старого вид. Товариство "Час" у Київі (Володимирська, 42). Переди, до кінця 1917. р. 2 карб.
39. Книжний Бюлетень, вих. 2 рази в місяць у Полтаві. Видає Бюро Педагогічне при полтавській губернській управі.
40. Комашня, вих. як орган Київського Союза установ дрібного кредиту у Київї під ред. Ф. Міітушевського. (Інститутська, 3).
41. Конфедералїст, орган укр. соц. — рев. незалежних, вих. двічі на тиждень у Киіві на московській і укр. мовах. (У листопаді вийшло 1. 2. числа).
і 42. Кооперативна Зоря, вих. у Київї коштом і Заходом Дніпров. Союза Споживних Товариств од 1918. р. Передп. 16 карб, річно.
43. Лїтературно-Науковий Вістник, місячник літератури, науки й громадського життя, вих. у Киіві. (Підвальна, 31).
44. Молоде Життя, вих. у травнї 1917. року як час. укр. молодіжі київської VIII. гімназії у Киіві.
45. Народния Волинскія Ізвєстія зукраїнїзувалися.
46. Народня Воля, вих. що дня з 30. цвітня у Киіві. (Хрещатик, 27). Видав Центр. Кооперативний Комітет під ред. Зїаксіїма Ковалевсьхого.
47. Народне Слово, укр. дешева газета, вих. у Катеринославі під ред. Хе. Пазенка (Управа залізничої дороги, юридична часть, Проспект 112). Передпл. 5 карб, річно.
48. Народне Слово, вих. що тижня в Чернигові. Видає Черниг. губерн. Рада селянських депутатів, під ред. В. Еланськчо І. Коновала Рі Т. Осадуого.
49. Народні Бажання, вих. у Ольгополі, подільської губ. як видання ольгопольського відділу Союза подільських Українцїв. під ред. Л. Зосимати.
50. Наш Край, укр. відділ земської газети Народная Жизнь у Катеринодарі. Вістн. СВУ.ч.ІТТ).
51. Наша Спілка, вих. тричі на тиждень у Ромнах полтавської губ., видає Ромекський Союз Кредитових та Споживних Товариств. Передп. на пів року 4 карб. (Освітлює інтереси трудового селянства, робітників та кооперативне життя).
52. Наше Життя, орган петроградського Комітету Укр. Соц. — Дем. Робітничої Партії, вих. у Петрограді (Петроградська Сторона Архирейська вул., ч. б). Переди, чверть річно у 1 карб. 50 к. Перестала виходити з кінцем травня.
53. Нова Громада, щоденна соціялїстична газета виходила від 10. листопада ст, ст. на основі постанови обеднаного засїдання укр. організацій Харкова як орган «Ради Слобідської України> (X. Миколаївська площа 22, «Укр. Будинок»). В редакції мали бути 1 укр. соц. — демократ, 1 укр. соц. — рев. і 1 укр. соц. — фед.
54. Нова Рада, газета політична, економічна й літературна виходить з 25. березня щоденно у Киіві (Інститутська, 22), видає Товариство підмоги лїтературі, науці й щтуці під ред. Л. Ніковського.
55. Перший Крок, вих. в Ольгополі на Поділлі як окружний орган семинаристів київської учебної громади під ред. Я. Нечишалюха (містить статтї на всі теми по всїм віддїлам науки). Передп. 20 карб, річно, число в 50 сторінок 2 карб. (див. «Роб. Газ. ч. 184).
56. Подільська Воля, вих. від липня що тижня у Вінниці як орган безпартійно-демократичний соціяльно-політичного й кооперативно-економічного змісту під ред. Л. Марховича (Миколаївський пр. 70). Видає Товариство «Воля". Передп. до кінця року 5 карб.
57. Праця і Воля, видає укр. організаційне бюро у Вороніжі.
58. Рідне Слово, вих. щотижня у Хоряговг (Соборний пер. 1) як орган харківського органїзацінного комітету.
59. Рілля, двухтижневий хліборобський кооперативний часопис, вих. від 14. жовтня у Київг (Тургенївська, 9). Видає товариство «Український Агроном». Передп. до кінця року 1 карб. 50 коп.
60. Робітник, вих. від червня у Харкові як орган Харків, укр. соц. — дем. партії.
61. Робітнича Газета, вих. що дня з ЗО. березня у Кигві (Прорізна, 28) як центральний орган Укр. Соц. — Демокр. Робітн. Партії під ред. В. Винниченка, потім редакційного комітету,
62. Світова Зірниця, вих. що тижня у Киіві (Фундуклеївська, 25). Редактор і видавець В. Волошиновсьтсий.
63. Селянська Думка, селянська газета, вих. що тижня з 16 серпня у Тараиіі на Київщині як орган Подільської Селянської Спілки. Місячна передплата 48 шагів.
64. Селянська Спілка, вих. що тижня у Полтаві як орган полтавської Ради селянських депутатів.
65. Селянська Спілка, вих. що тижня у Киіві (Монастирська, 6) (див. Калєндар «Просвіти» на 1918. р. ч. 41, можливо рівнозначне з ч. 63).
66. Сонце України, щомісячний журнал літератури, ПОЛІТИКИ й теперішнього життя, вих. у Москві (Тверська, 36, книгарня «Наука і Труд"). Переди, на рік 10 карб.
67. Соціялїст-Революціонер, вих. два рази на тиждень у Полтаві (звертає найбільшу увагу на селянське життя, особливо на земельне питання, вол. земства й на кооперацію). Число 20 шагів.
68. Степ, видає товариство «Просвіта» в Павлограда (Дворянська вул., городська школа, К. М. Зінковсьхому). Число 8 шагів.
69. Стерно, вістник київського укр. студентства, вих. у Еиіві (Педагогічний Музей).
70. Стерно, художньо- мистецький часопис, вих. 2 рази в місяць у Житомірі під ред. 1. Зпранчука.
71. Театральні Вісти, вих. що тижня у Київі (Благовіщенська, 34) як орган Театрального Організаційного Комітету.
72. Украинская Жизнь, вих. що місяця до кінця 1917. р. у Москві.
73. Українець на Зеленому КлинТ, вих. що тижня у Владивостоці, під ред. Л. Боровика.
74. Українська Амурська Справа, вих. що тижня у Благовіщенську на Амурі під ред. Ситницького. Видає Українська Рада.
75. Українська Військова Справа, тижнева військова газета, вих. у Київі від 1. червня (Педагогічний Музей). Переди. 4 карб. Число 10 шагів.
76. Українська Республіка, вих. від грудня 2 рази в місяць у Київі (стоїть на грунті укр. державности).
77. Українська Школа, загально педагогічний журнал для школи й сїмї, вих. що місяця від вересня під ред. С. Русової, Ю. Сірого, Я, Чепіги й С.Черк€ска)а. н у Киівг (В. Володимирська, 43, крамниця «Час: На пів року 7 карб.
78. Українське Пасїшництво, вих. у Киівг Фундуклеївська, 27) від 14. вересня зошитами по 16 сторінок з малюнками під ред. Е. Ар. сипенка. Передп. до кінця року 1 карб. 50 шагів.
79. Українське Слово, вих. в Одесі (Соборна, 2) під ред. Б. Чеховського, як видання одеського українського керовничого комітету.
80. Український Аґроном, вих. 2 рази в місяць у Киівг ЯК видання товариства «Укр. Агроном». Передп. 12 карб.
81. Український Голос, вих. у Ризі, видав Вичонавча Рада Українців (12-ої) армії.
82. Українські Вісти Закавказу, орган інформаційно-безпартійний, вих. 2. рази на тиждень у Тифлісі під ред. (й накладом) Української Громади в Тифлїсї.
83. Українські Медичні Вісти, двохтижневий часопис медико-санітарних справ України, вих. з 1. сїчня 1918. р. ЯК орган Всеукр. Спілки Лікарів (див. «Нова Рада», ч. 217).
84. Хвиля України, вих. що тижня в Хабаровську (поч. скр. ч. 25).
85. Чернигівщина, щоденна громадсько-політична газета, вих. у Чернигові московською й українською мовою. Видання чернигівського губернського земства. 15. карб, річно.
86. Чигиринські вісти, вих. що тижня в Чигирині під ред. А. Гулі (про вихід перших чисел; ДИВ… «Нова Рада», ч. 197).
87. Чорноморська Рада, вих. що тижня в Новорослйсьху під ред. Пр. Воронина. Видав «Чорноморська Рада». Чверть річно 1 карб.
88. Школа й життя, орган ученицького товариства, "Юнацька Спілка", вих. від ЗО. ЖОВТНЯ 2 рази в місяць у Сквирі (Народній Дім).
89. Шлях, вістник літератури, мистецтва та громадського життя, вих. що місяця спершу у Москві, потім у Київї (Мариїнсько-Благовіщенська, 123) під ред. Хв. Коломгшчеика.
90. Юнак, часопись середношюльноТ молоді, вих. у Лереяслаеї на Полтавщині. Видає Переяславська Учнева Спілка. (Перше число вийшло з початком грудня, див. «Нова Рада», н. 205).
Крім того були заповіджені, тільки невідомо, чи появилися, ще отсї часописі:
91. Вістник, орган Головної Укр. Студентської Громади в Ктшг.
92. Досвід, лїтературно-політичний двохтижневик, мав виходити кожного 5. і 25-го у ЗалКу ліфляндської губернїї зошитами в 32 сторінки з вінєтками відомого латишського артиста маляра Грузіна. Видає група незалежних Українців («Нова Рада», ч. 162).
93. Просвітянин, часопис спілок «Просвіт» на Україні, кн. 1. Видає Т-во їм. Шевченка в Київі («Нова Рада", ч.206 з 12. грудня доносила, що «друкується»).
94. Україна, видає для салдатів Український Комітет румунського фронту. («Робітнича Газета», ч. 170, пише, що «Україна» зачне незабаром виходити).
Крім того у Білій на Підляшу виходить заходом і силами Українців полонених тижїйвнк "Одне Слово" під реД. А. СоЛО
Поза територією України в таборах Українців полонених виходять щотижневик „Розвага" у Фрайштадтї в Австрії, два рази на тиж^-день: „Вільне Слово" у Зальцведелї, „Громадсмга Думка" у Вецлярі й „Розсвіт" у Раштатї й від 1918 р. двохтижневик „Селянин" у Зальцведелї.
Заходом "Союза визволення України» до кінця 1917-ого року виходив у Віднї що тижня „Вістнімї СВУ."
Як бачимо із цього спису, між часописями переважають часописі політичного зміста, значна частина припадає на офіціяльні видання земств, укр. рад і громад, організаційних комітетів та селянських, робітничих і салдатських рад, а йайменше припадає на лїтературно-наукові й фахові часописі, яких перед революцією виходило найбільше. Із 94 вичислених часописей було тільки 35 фахових і літературно наукових, але і тут справді фахових було ледви 11, а лїтера-турно-наукових і присвячених театрові й мистецтву 8, коли инші часописі цього відділу (студентські—8, військові—5 і инші) мали характер більш політичний. Майже всї инші часописі, в числї 40, були присвячені ПОЛІТИЧНИМ і громадським справам взагалї або загальним національним та місцевим справам (12 часописей).
Крім того три часописї займалися просвіт-ними справами, три, зглядно чотири, були присвячені науцї, полїтицї н економії, а дві були гумористично-сатиричні.
Що до свого призначення найбільше видань бо 42, звертало ся до загалу й писало, са мовою, приступною для всіх, 28 видань було популярних і призначених для селян (14), робітників (6), війська (4) або для <народу> (4), а крім того виходило 9 часописей для шкільної молоді* й дітей (1).
Для інтелігенції друкувало ся ледви.17 видань.
Не зважаючи на великий зріст партійного життя на Українї, найбільше число видань припадає на загально національні або безпартійні видання, яких було приблизно 52. ПартгйнихМл-сописей, о скільки можна вносити з самих заголовків і вістей у «Роб. Газеті», «Новій Раді", «Вістнику», було не багато, бо ледве 19, з чо^: о 7 припадало на Селянську Спілку, 5 на соц. — рево-люційну партію, 4 на соц. — демократичну партію, 2 на соц. — федералїстів і 1 на самостійдиків.
В дїйсности це число мусить бути значно вище, бо про 16 часописей нема ніяких інфор-мацій, а про дальших 5–6 часописей, видаваних радами робітничих, селянських або салдатських депутатів не зазначено партійної приналежности.,
Як можна було сподївати ся, найбільше видань виходило накладом українеппіх організацій, рад і спілок, разом 59 (з того народнїх; рад і земств 14, Укр. Громад, органїзаційних та керовничих комітетів. Просвіт і инших органїзацій 20, селянських спілок 6, кооперативних спілок 7, військових рад б і т. д.). За партійні гроші друкувалося тільки 13 видань (вчисляЮчи ж селянські спілки—19), а ледви 5 видань виходило коштом окремих накладень. Три видання появлялися на кошти видавців і редакторів. При яких 10 виданнях видавцї не зазначені.
Із самих заголовків, які до того не всюди докладні, не можна бачігги, як часто часописі появлялися, бо аж при 34 виданнях не зазначено часу появи. З инших видань було найбільше тижневиків (І 7) і двотижневиків (11) і вони творять безпечно більшу частину укр. преси. В другу чергу Лдуть місячники, яких значить ся у наших матеріялах Ю.Ловітня преса, цеб то часописі, що виходять частїще тижня, заступлені ще у нас дуже слабо: дневників було 6, одна часо-пись виходила З рази в тиждень, а 4 два рази в тиждень. Публики, яка що дня потребувала б часописі', у нас ще, видно, не багато.
Цікаво ще поглянути на територіяльне розміщення нашої преси, бо з цього можна вносити багато про стан національної свідомости й духових потреб поодиноких земель, міст і губерній.
Головним центром, цїлого видавничого — рі/г»/ на Українї був Ки'іе, де виходило аж 41 видань або, коли дочислити видання київської губериїї в числї 8, рівно половина (50 %) украінської преси. Инші центри, як Харків (5 видань), Полтава (4), Херсон (3) не встигли ще скріпитися, але мають будучину перед собою, як осередки губерній зі зростаючим оживленням українського руху (в полтавській губернп' виходило наприклад 7 видань, у херсонській губ. 4 видання). Поза тим виходило у ґубернїяльних містах, у Житомірі З видання, у Катеринославі 2, в Чернигові 2, Катерииодарї і в Вороніжі по ЛДНОМу виданню. З повітових міст виказують ще Сквира й Ольгопіль по 2 видання, Сміла, Умань, Золотоноша, Біла Церков, Батурин, Елисаветград, Звенигородка, Ромни, Винниця, Павлоград, Чигирин, Переяслав, Катеринодар і Новоросійськ по одному.
Розглядаючи українську пресу по губерніям, дістанемо такі цифри видань: 1) Київська губернія 49, 2) полтавська губ. 7, 3) харківська 5, -4) херсонська хуб. З, 5) волинська З, 6) катеринославська З, 7) подільська 5, 8) чернігівська З, 9) вороніжська 1, 10) чорноморська область 1, 11) кубанська область і і 12) бесарабська туб. І (о СКІЛЬКИ виходила часопись «Україна» для румунського фронту).
Разом виходило на укр. тпергшюріг 80 українських видань, з чого 6 українською й московською мовою. Як на 26 мілїонів людности, що живе в тих губерніях, це здавалося б, небагато, бо одне видання припадає на 325.000 людности, коли в австрійській Україні перед війною одно видання припадало на яких 60^80.000 людности. Одначе, як на початок і як на воєнні часи, це дуже багато, особливо коли взяти значне число неграмотних.
Деякі губернії — й области загалом не мають своїх видань, а то таврійська, курська й ставро-пільська губернїї, і донська область, що разом числять коло 5 мілїонів Українців.
За те гарно заступлені українські кольрні.
Поза границями України виходило 12 видань, з того З у Москві й по одному в Петрограді', Ридзї, Тифлїсї, ХарбинТ, на Кулунді, у Владивостоцї, Благовіщенську, Хабаровську, Валку й Трапезунді.
Такий стан був приблизно з кінцем, 1917. року, бо ж не знати, чи всі часописі виходили до кінця. Наїзд більшевиків стримав на хвилю зріст укр. преси й поробив у НІЙ великі спустошення, одначе тільки на хвилю, й ми певні, що з кінцем 1918. р. число укр. часописей значно побільшиться й покриє густою сіткою цілу українську територію.