без

И обточило, и обсочило,

5. Почаевъ звоевати.

«« Матко чудовна. Почаевськая,

Ходи насъ рятовати!»»

Отець кеЛн виашоЬъ.

ся обливае:

10. « Ой рятуй, рятуй, Вожая Матп!

« Монастиръ загибае.»

— Ой не плачь, не плачьь, отець '3a.1i30!i

— Монаствръ не загине:

Мусимо стати, чудь показати,'

15. — Мбнастиръ рятовати.—

Ой вийшла Божая Наци,;•

Да на стала:

вертаиа, дрясоваја,

Воевати не дала.

20. А TBi Турки; •хоян Hen0Bipka,'

Дознали, що Божая Мати:

до - Почаева

Що рокъ дань давати;

А Турки, сами Татари,

25. Неслави наробили,

Въ славному. M.iCTi Вишнев:й

nicokb кровью змочили.

А ми люди, ми християне,

Бога вихвалдймо.

30. Mak[li IIotIaeBcbkiii

Yci поклонъ оддаймо!

( литерат. сборнпкъ, изд. Д. Мордовцевљ, Сарат., 1859, стр. 1RR,

189.—Отъ издател при этомъ Стпх$ «Это случндось въ 1675 г.

20. Ви благочедтрдзя Poccik знартъ объ этрдъ. чудопорворъ спаси\и можтуря.

Qvney Залзо—св. ,1одь , бывлјп во .врмв :.турецкаго , иветояяјриь Век

чаевской обмели. котораго св. петлнныя цешв,дрввмкаютъ тедш. ь“отаыхъ, шутет

разуи•Ёется въ перво» изъ нашвхъ Стпховъ подъ «со

Впзань чернець.» )

Этп три Стиха —чвсто народные; за симъ. о томъ фь

книжныя Югозавадныкъ русскпхъ школ.