178.

О прекр5сная вуетыва1

Прима мя въ твои густынп,

Яко вати свое чадо

И втрныхъ вс•Ьхъ овчатъ стадо,

5. Въ тихость свою безмолвную,

Въ полату Аса вольную.

Любвмая моя мата!

Всегда тебе хошу знати.

Усты и сердцемъ цвлуючи,

10. Въ день и въ нощи милуючи.

На вся полаты

Отнюдь не хошу взвратв,

Покоевъ и полатъ златыхъ.

Такожде и людей

15. Во вся молодыя л•Ьта

Разлучихся азъ отъ св%та,

Отъ скверненной той царицы.

Св•Ьтородвой той бјудпицы,

Утекаючи отъ б%са

20. Въ пустыню до твоего л%са.

Прекрасная ты пустыни!

Въ любви своеи мене

Не устраши мя твоимъ страхомъ,

Да не разсыплюся прахомъ.

25. И пойду я въ твои дуги,

Отложивши вся недуги,

Вид±ти той TB0ii виноградъ

И живущихъ въ теб'% чадъ.

Древа-цйты кедровы

30. И зеленыя,

Отъ Втрняго мала духа

Трясущися отъ воздуха.

И буду яко .aoit з“рь,

Оставввъ весь той злобный MiPb,