179

mor•m et expulsionem de sede ki-

ouiensi machinantem, concepta, еит

ad se in kiow literis et nunciis ас-

cersit. Qui поп aliter se venturum

denunciat nisi jurejurando Wladimi-

rus firmet, nil se hostile illi illatu-

rum. Et quamvis Wladimirus hujas-

modi suspcnsionem de sede kiouiensi

pro majori Iuroslai feci-

sset, Iaroslaus tamen consiliariis et

militibus WlodiTirikiouiensis Ducis

de periculo et laqueo ,quiilli imminebat,

vere пеап sab dolo incertum est, venire

in kiow nagavit. Deinde falso et

vafro suorum militum seductus et per-

suasus consilio, сит uxore, 6lii8 et

omni suppelectili castro Wladimiri-

ensi militibus commendato in P0l0-

niam ad Boleslaum Polonorum

Dgcem sororis suae olim Zbislavae

maritum confugit, а quo benignb et

humaniter exceptus qnadriennio illic

mansit, Boseslao Polonorun Duce

singula sibi subministrante necessaria.

Infra id autem tempus castrum Wla-

dimiriensi Wlodimiro kiouiejui

Duci per milites Iaroslai deditum

est. Verentibus autem Ruthenis пе

ео Poloni potirentur ad Principandum

illic filium suum Romanum trausmittit,

quo 14 die 1anuarii mortuo alteram

61ium АпШ•еат Wladimirus Dax

kiouiensis ad regendum in Wludi.

mirian surrogavit.

(Lib. lY, рр. 411—412).

и бояре его отступиша отъ него.

У севе Вто представися Романь

Володиеричъ, генваря въ шитый,

и посла Володимеръ другаго сына

Андрея у Володимерь Княжить.

(П. С. Р. Л. 11, 8).

Ь. Јавр: «6'Вжа Яроспвець Свя-

топоачичь изъ Вопдииеря въ дяхы»

(П. С. Р. Л 1, 128).

И•28 т: «досда Вододиеръ Андрея съ поганыик п лкхы и иовоевашл

мопо полагать, что Длуготъ правь и ви•сто Ирн с.вдуетъ читать