22

VII. Угорская Русь и ея судьба.

1. Tepnui2, О. Угов•кая Русь и B03FAeuie c03Huia ев

вародвости. kieBb. 1874.

2. Петрушевич, IB. з УторськоТ Руси.

1899, 1.

З. Гнатюк, В. Иричннок до Торит зн0сИи Гинцьких

i Угоуьких PycIHiB. „,liT..IIayk. Bicn.”, 1899, Ж.

4. Филевичъ, И. Русь н связанпня съ неп за-

дачн русской исторической науки. Варшава. 1894.

5. Петровъ, А. Зая1;ткн но Угорской Руси. „Журналь

Мин. Нар. Просв.“,

1892, П.

6. Голосъ изъ Угорское Руси. „Русская Мыс.м.”, 1880, Ill.

7. Гнатюк, В. PYCbki oce.li в (в Ito.naaeBi11 Угор-

ЩИ)Ј). „Записки Н. т. iM. lll.”, XXII.

8. Гнатюк. В. Словаки

чи Русини9 Причинкн до вияс-

нения спору щ» русинав. „Записки“

т. XLIl.

VIII. 0wcaHie занятой малорус-

снимъ народомъ въ и ABcTpo-BeHrpiL

1. Живописная Отечество наше въ его земель.

япяъ: историческомъ н др. значенНЈ.хъ. Под. ред. П. Семенова.

Изд. М. ВолыЬа. т. М. СПб. 1897. Ma.wwcciH, и

Волынь (туб. 11олтав., Чернигов., Волын., 11одольск., Харьков,

4*.

kieB.,

p•cciiI.

З.

caHie

Вессараб., Херн., Екатерижптав., п Таврич.).

Эл. Реклю. Земля н Люди. Т. 1'. СПб. 1881. —М;ыо-

Кониський, О. Обшир i 3kAHiLTl» УкраТни

, 1898, 1.

BicTHIn;"

Семеновъ, П. Pocci11. Иохшр географическое опн-

нашего отечества Т. XlI. Малорос(йя. СПб. 1903

Р. 50 к.