134

7428.

7429.

изо.

7431.

7432.

7433.

7434.

7435.

7436.

7437.

7438.

7439.

Неп пого пиленького, пеп вго тутка,

Посходила по сл:доньках та рутка.

Неп вого виленького, нема вого совьця,

Hi а кии zeui роаповдяти тай коло

Пор. висте ч. 7406.

Гей я в полоиинву та порозвираю,

Не в вого пленького в лиекосо краю.

Не в вого ивлевького, повго сокола 1),

Ухе воя iueu припала.

'(-Ктаийщ)—

(Год. Н, ст. 405, ч. 749—750).

1) Повинно бу*и: Не е мот пана.

Нева вого ивленького, неп пого, пого,

Неп копу цюлювати личка рунного. (Черче).

Куда IIiIIY, туда niny, та все гадку иаю,

Ой втратвлаи вилевьвого, вже то не

А хоть вго тай то вже ие такого,

Првиадаю, не пристав до серденька вого.

(Год. П, ст. 346, ч. 639).

Ой малав я пиленького, ой плав јдаого,

Очка пи ci придввили, вже нива такого. (ВК“).

Нева пого пленького, в керници втопив ся,

Вога прошу, руки ловлю, щоб вня ся. (Жвцець).

Ой ходила, заводила попода

Що втратвла, як павичв вдовиного сива. (Рибно).

Чого небо захварилось ? Либой буле доцик !

Првйшда карта шо ввлвй вебощик. (0. Код.

BiTpe холодненьЕвй повад 6iJIDi каппњ,

Полет:в ти, миленький, аж на BikB, ајнь !

(Год. Н, ст. 407, ч. 760).

Нева мого ивдевького, десь го ухонило,

Коло илвна татки нева, тап иви вагатвло. (Кнй•внин).

вати, 6i;xa, пти, ве тая супруга,

до иилий кодо плуга.

А я прову Бога в дова, щоб плужок влоипв с.“,

Щоб Eii иилвй чорнобривий до допу в'явин ся. (Тош-очЈ).

А Bii пилвй воло рала, я за вви плакала,

Щоби вго водо рала друга ве вохала.

А Iii плий коло плуга, zeHi ва нив туга,

Щоби вто коло плуга не кохала друга. (0. Коцан).