156

7681.

7682.

7683.

7684.

7685.

7686.

7687.

7688.

7689.

7690.

Тиха вола береги виулила,

В мого любка qopHi очка, топ ся додивпла.

В пого любка очка, як терен

Повал очка брови, як шнур

(Гол. IV, ст. 461, ч. 134).

Та aacniBai, в на

Держи, любку, оченята про

Пор. Коломийки, П, 3051.

У пшениченьки ярое воло

Такого я любка мала, що жовте волося.

(Гол. П, ст. 401, ч. 731).

Ой я .улицяпи, TicBeHbki,

А на E0iI дюбку kyqepi

(Год. IV, ет. 447, ч. 26).

На kaIBBi лиш би ix урвати,

В пого дюбва личко, диш би пюдювати. (Bepe3iB).

Ой CT0iT пень, як 6iJIBi лень, та в село дивит ся.

Ци ти, любцю, дуже красний, ци IBHi видит ся?

(Гол. IY, ст. 501, ч. 68).

А любво такий файний1), як напальоваиий,

До воська го не 60 pereJIb10BalIHi2). (Гтд).

ПереЙнсько: 1) Ой пкого маю. 2) Реклямований.

Ой стою я на вишу на итйрци,

Хорошого любк:• маю я в ropi10HiI kiHuu.

Хорошого лобка маю, рученьки 1),

Хорошо ci пот\нсав коло вуаичевьки. (ВтлсО).

[лиш 2•ий купл : 1) Хоршо\ неньки.

Мов ciB0 uropiJI(), коса влопала ci,

В ого любка тонка губка, я придинила ci.

В пого любка тонка губка. тоненька, тоненька,

Та хоч пелои не иащева, коли со :оденька. (3aBariB).

Ой цупайте, чоботята, хоть ве k0BaHii,

ся, очка, хоть не -ni6paaii!

Ой цупайте, чоботята, до голого леду,

А Iii любко ще оолодший BiT цукру, BiT веду !

(Год. lV, ст. 45,3, ч. 79).

Пор. виеше ч. 5963 i ч. 7084.