127

А у другой роти малайцы пяють,

Малайцы пяють, у паходъ идуть.

А у третей роти шабельки зьвинять,

Шабельки зьвинять голоуки стинать,

Дявица плачить: v палонъ беруть.

Не плачь. д•Ьвица, не плачь, молода:

Коли жъ буду я да и женитися,

B03bMV жъ я тябе за жану свою“.

(Я.)

158. Якъ па%хау Данилушка во на Русь навойну, *)

Мати яго родитялка листь па листу писала:

Двоя жана Катярина свою волю узяла:

твоихъ вороненькихъ позаганивала,

Мяды тваи пораспаивала.

. Сукни бялёвыя позанашивала,

Служакъ тваихъ вярнюсенькихъ позым±нивала.

..Д%токъ твоихъ драбнюсенькихъ пораски дывала“.

Вотъ вярнууся жъ Данилушка во со русской войны,

Жонка яго маладая пала у ноги

Вотъ вынуу же Данилушка свой мечъ,

Ды й сняу же имъ Катярин± головушку съ плечъ.

Якъ пашау же Данилушка во да стаеяки сваей.

Ажъ кони яго вороные пазастаивали.

Якъ же Данилушка во да кл%ти своей.

Аукъ мяды яго пазапјџЬсьнивали 2.

Сукни яго бялёвыя пазапыливали.

Якъ пашоу же Данилушка да пакоевъ сваихъ,

Ажъ яго вярнюсеньки усеЬ тихонька сидять 2.

Да на ручкахъ драбнюсенькихъ дФ,точекъ диржать.

Богъ-дай тябе, моя мати, сыра зямля убила,

Якъ ты маю жонку Катярину со сьв±ту згубила.

(Я.)

*) 2 раза каждый стихъ.