15.
20.
'П'йщ5.'й е.ежипьядпот,
Той па •6a6ipae,
'ЗаТствман6м ХмелнйЦ%киМ у ј'охотпе Bir:crmo nocniurae.
[го, до рЈчЁи прибував,
il5e•ri •t{03atij Йереправляв,
5Х6 :њрода 0db0Rir прибував,
' еЬЬЬДбм 'Сђропото попав,
У стояв;
{'Л”'щЬ од евотх рус листи писав,
До\ВЫсилия Молдавського посилав,
'25. 'А'\ в; листах приписував:
«Ей Василию Молдавський,
Господарю Волоський!
Що тепер будеш думати й гадати:
Чи будеш зо мною биться?
30.
Чи мириться?
Чи города сво: BOJOCbEi уступати?
Чи полумиски сповняти?
Чи будеш тетьмана Хмельиицького благати?....»
Василий Молдавський,
35. Господар Волоський,
Листи читае,
Назад одсилае,
А в листах приписуе:
• HIdtb' гстьмане Хмельницький,
40. Батьку 3i110B Богдану Чигринський!
Не буду я з тобою Hi биться,
Hi мириться,
IIi T06i свотх Волоських уступати,
Hi чорЬТцями 110.TYMgcRiB сповпяти:
45. Не луччь-'б T06i покориться меншому,
Ненуж.ли MHHi T06i старшому?»
то Хмельпицький, як cii слова зачував,
Так BiH сам на доброго коня
Колб! [города Сороки поТжжав,