15.

20.

'П'йщ5.'й е.ежипьядпот,

Той па •6a6ipae,

'ЗаТствман6м ХмелнйЦ%киМ у ј'охотпе Bir:crmo nocniurae.

[го, до рЈчЁи прибував,

il5e•ri •t{03atij Йереправляв,

5Х6 :њрода 0db0Rir прибував,

' еЬЬЬДбм 'Сђропото попав,

У стояв;

{'Л”'щЬ од евотх рус листи писав,

До\ВЫсилия Молдавського посилав,

'25. 'А'\ в; листах приписував:

«Ей Василию Молдавський,

Господарю Волоський!

Що тепер будеш думати й гадати:

Чи будеш зо мною биться?

30.

Чи мириться?

Чи города сво: BOJOCbEi уступати?

Чи полумиски сповняти?

Чи будеш тетьмана Хмельиицького благати?....»

Василий Молдавський,

35. Господар Волоський,

Листи читае,

Назад одсилае,

А в листах приписуе:

• HIdtb' гстьмане Хмельницький,

40. Батьку 3i110B Богдану Чигринський!

Не буду я з тобою Hi биться,

Hi мириться,

IIi T06i свотх Волоських уступати,

Hi чорЬТцями 110.TYMgcRiB сповпяти:

45. Не луччь-'б T06i покориться меншому,

Ненуж.ли MHHi T06i старшому?»

то Хмельпицький, як cii слова зачував,

Так BiH сам на доброго коня

Колб! [города Сороки поТжжав,