— 56

Поставив я сторожоньву yciMH шляхами.

5. Як я маю, позак Нечай,

Славу свою возацьвую марме потеряти?»—

—«А а тебе, Mit Нечаю, не убезпечаю:

Держи c06i воня в для свого звичаю!»

—«Ой е в мене Шпак, Шпак—от-то добрий хлонсцы

10. Ой той MeHi дае знати, коли YTiEaTH.»—

—«А а тебе, Нечаю, не убезпечаю,

Держи c06i щабелечку да опанчею!

Коли приЫуть тебе ляхи, Нечаю, рубати,

Щоби-сь ся мав, Нячаю, чим оборовати.»—

15. —•СЛдлай, хлопче, мадий, коня вороного,

Та n06iTII в чисте поле, чи йде много?»—

Вертаетьсн малий хлопець аж i3 Позонного:

«Уде сорок тисяч, без одного.»

Л молодий козак Нечай на тое не дбае,

20. Та с кумою, с Хмельницькою мед-випо кружае;

Бо поставив Козак Нечай три в MiCTi,

А сам до кумоньки щуку рибу зтсти.

Ой погляне возак Нечай за води:

Хде соров тисяч хорошоТ вроди.

25. Подивиться козак Нечай в кватирку:

Ходить вражих як курей, по ринку.

—«Ей я возав молоденький не боюся,

Маю ж 60 я та й оборонюся.*—

Ой ак крикне КОЗаЕ Нечай на хлопця малого:

30. хлопче, малий, коня вороного!

MiHi вороного, c06i буланого,—

Геть вражих геть що до одного!»

Ой не встигнув козак Нечай на коника спасти,

Взяв ляхами, як снопами по два ряди класти.

35. Ой кинувся козак Нечай дому до дому,

Та зложив же тисяч с коней, як солому.

Повернувся козак Нечай на .1iBee плече,

А вже з вражих вров piI;aMli тече.