— 57
Повернувся козак Нечай на правую руку,
40. Не вискочить Нечатв kiHb i3 ляцького трупу.
Ой удався козав Нечай до кона словами:
«Не доступай, EiHb до зем.й ногами!»
Ой ДЕ стисне козак Нечай коня острогами,
За ним сорок тисяч з голими шаблями.
45. Пошпотався Нечаем коник на купинку,
Зловив ляшок, скурвий синок, Ого за чупринву.
Ой вдарився козак Нечай цо полах рукою:
«Ой прийдетьсл розлучитись з i жоною!»—
—«Х де ж твот, Нечаеньку, воронй• k0Hi?»..,
50. «У гетьмаиа у Польного стоять на
-—«А де ж твоУ, Нечаеньву, кованиТ вози?•...
«Шд Берестечком 3aToqeHi в лози.»
де ж твот, Нечаеньву, та жона?»
«Ой в Берестечку сидять c06i дома.—
55. А которий козаченько буде з вас у MiCTi,
110k10HiTbH моей HeBicTi:
Нехай вона назбирае сребла, злота досить,
Нехай менс викупляе, та й останку просить!»—
Не враж; ляхи сребла, злота брати,
60. А Нечаенька в мак
—«Гей, козаченьки, котрий буде в MiCTi,
HeBicTi:
Нехай вона, нехай плаче, а вже не виплаче,—
Ой над сином, над Нечаем чорний ворон враче.»
65. За час, за родинку, за малу хвилинку,
Качаеться Нечаева ГОЛОВЕа по ринку.
Ой не дбали ляхи на козацьку вроду,
Рвали по навалку, пускали на воду.
(Чт. О. И. и Д., 1863, 111, 7—9)
Б.
1. Ой у kpacHiM на ставочву
Туман
Чатовади козаченьки