8
ЗЕНОН Кузвля
В р. 1456 жите Бранкович по 30-niTHiM
панованю, лишаючи вдову вдену i сина Стефана. Зарав таки
зачади ся i cIiN)H за тин i впдиви
держав. З одного боку бороли ся ва престол u6iTHa едена
з Стефаном Бранковичем Угорщини, в другого ж
боку брат помершого i Мих. Анджедович при помочи
TypkiB. В краю панувада чиста BkiHI\i перемогла угор-
ська партЈя, а у верми держави стада едена. Не буду тут опо-
докладно про ii aM6iTHi плани i про BCi ва-
ходили на престојй i в Cep6ii i приведи державу на край
пропасти 1). Довить, що вона вакдючила cuocrm«icTb Cep6ii.
Турки, Царгород 1453 р. чужи себе панами фото
бадканськото вдобуди 20 червня 1459 р. твердиню
Сцедерево i вагориути свою вдасть щу Та сама
дола cTpiRYJa в i
Угри заховали ся в cupaBi досить байдужно
(Новакович ор. cit. с. 41). Доперва по стадо ясно,
яку страту понесла тим саиии i Угорщина. Король ста-
раеть ся про те направити блуд CB06i коротковорости i бере
Cep6iB у свою отку. Поперед усього лишае у себе сина Гри-
TOPia Бранковича, Вука, що прийшов був на Угорщину разом
з турецькии посольством, прийиае його в свою службу i дав
йому довить Benki маетности. усми сидаии попирав колы-
Cep6iB над Савою i Дунаем, що вже давнТйше зачала
проявиатись2). опдачуваня цер-
ковнот десятини i надав iM М. и. просить HaBiTb
папу, щоб позволив ся MyziB, повабираних
у турецьку неволю, хоч би навћь ix смерть не буда напевно
доказана. Також просить папу, щоб позволив z0BHipaM пори-
вати дюдий ди пустих 60 пе
хочуть того робити. Най отже папа „nobis et nostris indulgeat
1) гл. Новавович ор. cit. стр. 32 i д. passim.,
klai6 ор. cit. стр. 32 i д. Th. Stefanovib Vilovsky, Die Ser-
ben (Die V61ker 0sterreich-Ungarns М. В.), Wien und Teschen 1884
стр. 49.
2) Szalay ор. cit. III стр. 357 i д., Новакович ор. cit. стр.
51 i д., Ал•е ксандеръ Стоячковићъ, Черте живота народа
србскогъ у унгарскипъ обдастип... у Бечу 1849 стр. 7 i д. Пор.
книжку С. Павловича „Серби у УгарскојД 1883 стр. 1—63 i Бев-
со новь, пгђсни стр. 10 i д. Гавр. Витков и К, Критични
поглед на прошлост Срба у Угарској. Гдасник сри. уч. друштва 1870
књ. М стр. 32—79.