— 248 —

Хоць я не хороший, хоць я неудалий,

Абы я лежу у небескуй хвали.

Изъ Пинскихъ пзсенъ, стр. 246

СМЕРТЬ.

А ще сонце не заходить, а я спати ложуся;

Да готуюся да все Богу молюся.

—248.

Помолившись я св. Богу: прощай, моя мила,

дари.

Да положать мое на

Да изроблять на мое труну тисовую ,

Да положать мое в глибоку домовину,

Да поставять труну тисовую на мари,

Да упустять мое у глибокую яму ,

Да насыплють на мое високу могилу ,

Да задзвонять в уск дзвони по дороги,

Отклонюсь я отцю й и

Покидаю злато, чаши.

Уже ж MeEi из собою ихъ не брати!

Забрав же бь из собою, так таи их не треба

Сажень да дошки, да спасеньня

трошки.

Изъ Сборника Метлинскаго. Конотоп, стр., 371

Ср. у Киръевокаго. L, стр. 233.

—372