32

Надъ гробомъ Т. Г. Шевченко.

Не въ степу, не на —

Надъ широкимъ —

Ти заснувъ еси, Кобзарю,

Вичнымъ сномъ глибокымъ.

Надъ Невою,

При noxMypHiMb

Ти еси, друже,

На чужой

У головахъ не посадятъ

Червойу кадыну,

Не соловейко

Твою домовыну...

Кругъ тебё чужа

— чужива...

Та не люде:

е кому тебе оплакать,

е — и довго буде

Обь T06i роскаже,

И твоя, Кобзарю, слава

Не вмре, не поляже!