— 350 —

шей и дие Султановъ. Тавои была Р(Т.а или Рок«иана, хев

Сулеймана въ XYI в. (интерсно, по н•Ьвоторымъ

она была тоже поповна, какъ и Маруся Богуиавка); изв•Ьствы

султанши въ ХУП н въ ХУШ взвахъ.

1. Маруся Богу славка.

Що на Черному MOPi,

На kaMeHi 6iaeHbk0MY,

Там стояла темниця камяная.

Що у Ti1-T0 пробувало ciM-coT козаМр,

То вже тридцять у пробувають,

Божого CBiTY, сонця праведного въ 1) c06i не видать.

То до ix бранка*),

Маруся, Богуславка,

Прихождае,

Словами промовляе:

„Геп, козаки,

„Ви, невольники!

„Угадапте, що в за день тепера?”

Що невольники зачувади'),

бранку,

Марусю, Богуславку

По познава.ли,

Словами промовляли:

„Гей, дивко бранко,

Марусю, noniBH0 Богуславко!

Почим ми можем знати,

Що в за день тепера?

Що тридцять у пробуваем,

Божого CBiTY, сонця праведного в c.06i не видаем.

То ми не можемо знати,

Що въ нашШ за день тепера".

бранка,

Маруся, Богуславка

Тее зачувае,

До koaakiB словами промовляе:

„Ой козаки,

Ви, невольники!

1) Въ очи.

я) Плтнница.

3) Поповна.

а) Услышали,