— 97 —

Мы, домъ сл%пдяющу себ'Ь,

Изъ крупинъ, не въ единъ

сдой,

И пролагающу былинки,

Въ восторй зримъ, дивясь теб

идишя.

НИССА.

На TpaBrh Тирсъ ошнъ въ

Тогда лежалъ,

Какъ разсуждалъ

глн•щ

дачушв•Ь

tF_L

О Нисс'Ь тамъ пастушкЬ:

Ея въ cerh

У насъ врасняе,

И на земл'Ь

НТть, чай, умняе“ ;

Въ сеОЬ сказалъ.

„Ей въ славу буду на гудочвТ

h тЬмъ играть,

И прибирать

Въ двойной слова хвадъ строчМ•.

Чтобъ ею зд%сь

МН'Ь отдавался

Л'ЬСОЧИЕЪ весь;

Чрезъ то бь казался

Ея жъ взывать.

Поставлю имя по обту

Въ разныхъ цвтћтахъ

На всеЬхъ певахъ,

Которыхъ краше Н'Ьту:

Пускай на нихъ

То читаютъ

Въ гульбищахъ сихъ

И ту желають

ИМ'Ьть въ глазахъ.

Пушечку лехче та лететь,

Танцуя въ ладь;

Всякъ вихЬть радъ

Ту видя лишь узнаеть:

Ужъ дива Н'Ьть

Тероп А. Гррпсв1й. XV111 в.

7