513

Evenit,• ut cujus laus pewolat огад,

Terreat haud paucos talis honore suo.

Hic пе Тио quidquam Parnassia Najas honoi

Addet, сит . totus mundus еит?

Ригригеће sedes laeta Те fronte salutant,

Egltat Ргосегит fuma sonora Ducum:

Тегга Тиат quaevis resonat celebratque согопат,

Russia tum scept•o floret ubique Тио.

О decus! о patiae fulwum! quoque gloria summa!

Vivat in aetemum потеп honosque Тиит!

Non Те tristis •hyems infestet figore saevo,

Arvis Те croceis, veis imago colat.

Sanoiat innumeris pingvis Те messibus aestas,

Autumnusque Tibi fructifer omnis eat.

Laude диа quaevi8 aetas Те, quilibet ordo,

Ut veniente die, sic abeuote, canat.

Esther, ames istam (licet est paucissima) Musam:

Floribus exiguis saepe vigent.

Стихи вти далеко выше русскихъ и польскихъ: но• ови были бы

еще лучше, еслбъ авторъ не стЬснихь себд акр0стихомъ, который и8ъ

заглавныхз буквв составиетъ сядующее: Augustissima totius Russiae

lmperatrii Elisabetha Peb•ovna salve.

aotemi usta nasze Nyna Heki•,

пат teraz nowa wiosna podzi wieki:

Sliczno kwiaty nieoh rosna Pannie w diadymy,

kt6ra idzie w ригрине у byssonie s tymy.

Wlelkiey gdy Phoebus wscbodzi w swym polorze Roty,

Precz usttpuia chmury z g6r, smutku przymioty,

Niechie i z $6г kijowskich ustqpuia Де chmury,

КИ)Г? tesknoty ludzi6m rodza z swey natury.

Elibieta nowe Иобсе dzisiay zaia{niata,

Dzieh iasny у wes61e wielkie пат podata.

Swiadczy to staroiytno", ie w Atehskiey stronie

Wszyscy па wschod stoneczny zdobili swe skronie-

WiBfcami trzema miyty, niby to peRami,

Na zachodzie w twq ty kijowie samy

65