говоровъ МЕЩОВСКАГО ПЗДА.

87

ПавязЙь у Маскву на трбйки сдбвнай вулицай Тьвярскбй,

Вы ягрбмнай жблтай домъ—нашъ апшбсьтвиннай npi6Mb.

Кы пр!ему пыдвадйли (пыдвазйли) у прубмъ пбдъ руки

вин.

РыздивЬи, рызувьи стынавкли насъ вакрУхъ.

Два салдбта мылад{я у рукбхъ ножницы дяржбть—

ХатКть кудирьки сымбть.

ПыгадКтя ни сымбйтя, пушшбй маминькя придбть

Б%хь платбчикъ принисбть, маи кудирьки зьбирбть.

121. мйлай скреися йд%шъ явь сыскать;

У Растбвя стался вбткай тыргавбть.

евхылъ мЙлай зъ Дбну галупчикъ дамбй;

Падь Ймъ конь варбнай; чирькбцкай уббръ;

Грйва зыплитЬна да сбмыхъ кап{ть•,

КапАтушки сьйють ну вбсь Ббжай сьв%ть.

О, (о близкое кь у) Гбспади Ббжа! какбй нбньчи (н{шьчи)

сьвЬть:

нбничьнямъ нарбдя ничуть правды нгЬть:

Ссбрюцца, бранАцца, у глаза ильст;ть,

Пбсьли нысмН)цца и звать ни хатйть.

Ни см{йся ты вбрвыръ зладбй ныда мнбй:

Бохъ тиб'ђ накажить нисьчбснай судьббй,

Нисьчбснай судьббю—кавбрнай (дурыю) жанбй.

122.'Кыкъ ю нбшамъ ва нбвамъ ва гбрыдя

Прыивйлыся нбвыя навйнушка—

Кыкъ жанб мужа зар{зьиа;

Ана рбзыичи явб ни зарбзыла,

Протя сбрца вбстрай ношъ улбжила,

Самб сбла ды задумьиась:

«Плбха, худа съ шахймъ мужамъ жить,

Ишшб хужа тавб н•Ьть, када никакбва мужа н{тъ.

Кыкъ npirixbln кы нивбски ды два дивирбчькя (дбвиря):