— 118 —

iBIxaao тх дваидцятех, не ваявши 61льш Того, вот иньш1 зооталиеь 0061 ;

в тви числт був 1еландець на 1мя BiopE, Кетнк а rapv, ще один на

Аскель i двох взяли ще одвого коня без 1здця, наладовавшв вбровю

П Тжею. Bci B6PBHi Сули купцями П по\хали, kiHbMIJ, i н:хто пе зиав, ak0i то

причини вопи попали, яку штуку e06i апмис.лн.чн. В!халн ' в якнПсь л\с,

апавсь що кииуи: Вуршзллв сш н1ч будо тут ночувпти стане illhTl)ltMlI.U Обхо-

дячн дерево i поляну, оиуви•жилп, де для шатра. „Отут,

каже ЕПмуид, стане табором конуп( Вурнзлав; я чув, Biu мае звичай,. як

що можнп, етавити сров иштро коло щоб шав куди тткатп ири' 110Tpe6i.g

Ећмувд дав шнур чи канат (людяао, приступити до ддревп, що там

стояло, а одни мав вилУзтн на гилякЙ i• обрязатн Ух шну.ро:ы. .•Тик i зробнли.

Тодј нагнули дерево, так по гиляки доставали до зем.'й,

i тпк дерево нере-

гнули ах до самото долу. „Со Meui подоспеть ся луже, а сего

•можемо мати ИНКУ користь.И lInpclIITt кпипти . i

приняап.пи 1х

kinai. Се вопи аробили до :поетоТ тодинн . пополуд:по,

иочу:ини,

ВЖС. nltt•

ско коиунт иадходить, llilIl.'III до конеП• в луд. Алд бачили велику сплу BitI•

скв, rnpHHtt Bi3, акружениП всликою купою люду, а поред пим несли корогву.

Попростувпли до л1сп, вступили на иоляиу i, як догадавсь поставили

шатро на внгоднТПјпому MiC14Y, а DC.i воякн стали шатрами з обох 60kiB по-

вдовж тпк забавили ся, аж стемнИ().

аго золота куля з короговк•ою. Л нес Bitiflto робило, бпчнлн а лћ•п, та

Як атемнИо, ItlllTtbnx, того

стояли перухомо i мовчки.

доупдплнсь, п)ибершоть ся до ночерн. Конунг ъ:пмунд : „w ипс мяло

Ужи, се зле; отже liiv в Тх табор роздобути страви.“

Прибрав ся старцем,

i винрошув Ужи, звертаючись до Bcix людей, заходив i в найблнжше п:атро

здобувти багпто Ужи, подякував за не! П з великим запасом страви

обозу. А там вниивн:и B'imnu в смак, затихли. конун( ЕПмупд роз.

дулив своп людей но ит•пвшй : лн.ппв в д;еу, (Утерег.тн копей

i мяли готоупх. для нагло: потреби, а сам а рентою Iti1110B з .nie,y в обоз бе'з.

печио. Тут ЕПмуид каже: „Рп[пвпльд i 1с.ландцъ• --

I,'liTI. До

дерева, )Ili нагнули“, i дап кожному но eokipi, „„пи, HMiHTc

вдарятп, „от тепер треба, габи сьто иокпаплпсь.и Колп Hi."ihIll.11t до того Mi€I(JI,

де були привяза)й гиляки, k0iWIIt ЕПмулд екпапв :

п тре rYiI нехпп стапе тут,

на стежцТ, що Вде до .моляни; Bi11 пе ман nMot•o чинитн, тильки держптн

шнура i цустнти, коли ми «го потягнемо, держучн за другпП kiH('ilt»; як все

впорядкувмо, як треба нам,• топ кому я ту справу доручу, вдарить держаль-

кож C0kil)lI ио шнуру, а топ, нцо триман ип•урп, мусить уважатп, чи Bin ТРЯССТЬ

i важиип для доброто впкцпиня спрпви, .T0tl триман дпсть знак; тод\

дерева .i Выно Irar,ao i з силою двитисть ся.и

Вопи h про.

били, як було скпзаио. Коиун[ *'Лмуид i Putuap, разом з lii01H10M

до шатра, •вробили з шјурка петлю ратцщамн яад\ли П на корш•овку,

що була на • шин.ђЮ кбиун[ового шатра, i ,вхоџилась вона за кульку; все се

аробилв потиху, по шатрАх• всух BT0M.neui дорогою та впившись

а вечера. Зробившн• сез иоиатягали за шнури i умовились, що мають