— 121 —

toeu.' Так i гробили, поели nim.u:•, з обох 60kiB втеко тотувть ея до битва

i приходять на назначено на границу обох держав; era.TB табором

i пробули на TiM Mict4I ночей. Конунт Вартплав i каже: вщо ж ее .MIl

даремно седимо? щоб нам n06iAY з рук не виустнти ЕПмунд syy ва те :

,лпнш то мои! ! проволђкатн

се ще не пр пе прибула ко-

пупсова lIItitep,vt, а та в тх див раду, хоч k01tyut в вождем втска, тому я

nllatI буде, як хочешИ, каже конунп Так стя иоче•п

постпновпв стерегтись.“

трпмпли Biitck0 на TiM BtiClli. Однот ночи була нотода бурхлива i теурява ту-

ста; Еймупд i l)otnap BllhUI.TIl з вн:ска, так що итхто не знав, i nitn.1B в лТс

поза табор Яризлпва i там сули коло яко!сь

Конунс Еймунд каже :

всею стежкою ;дуть Тјдцђ кепуппв Яризлава; як я xoTiB сховатись, то ni-

пшв би сюд0ю, та трохи кобудем јце тут; носедйппн як•ипсь час, каже конун(

i почули ,'la.1i гук Bix •квдцТв,

Еймунд: „дарма тут седТгиИ,

i Mi•z Тх толос

;kiuotltliI ; ДИНЛЯТЬ СЯ :

одни чо.товп: Уде нонереду а друтий

ипса.ч•.

Конуп[ кпже: „отсе, як бачу, Удс конэлмова; станьзш ио обох Гюках

стежки, i як upa3iTb коня, що Уде конупп•ва, а ти Рап:аре, хапай

П саму и. вони ixa.111 c06i безнечио, аж kinb впав мертвить а королева знпк-

лљ; одни казав, пр бачпв, як ипстать перескочила через

пле ilTll до конунга не пе знаючи, чи то люде, чп духи то вчи-

отже потай до дому вернулись i жили тихо. Королева ж до T0BapIIlMiB

кажс: яви, Норманн, не нерестактс меше обраа:ати.и А Еймуид: „T06i, пан7, в нас.

llic.1H сього вернулись до k011YlIta Вартиланп П дали знати, s королева ; T0it

дуэке а сып•п арпдУв i епм П •ewpit•. Другого дня рано королева покликала ко-

; ЯК lliiI,

ппйкр:ице буде нам вчинити згоду,

я буду посерединцею, Ti.11,k11 кпжу наперед, буду снрияти копун[у

Яри.зллну.и l{onyut Еймуид Bi.vtouiB: „сю справу мав конуп[.• , Але

Tuiil вилив значить“, каже вона. Т'одт Еймунд uiluoB до Вартилава

h питав, чи схоче мати королеву посередницею собою? я То здаьть ся

мен! для нас пскорпстниу, тим 6i.Tt,IIIe, јц•» вона ж грозила ся зменчити Miii

питав: „чи буден: задоволепий, як заховакн: те,

„А кпже k011YlIt. „IIy то мену здавть ся

МПВ ? и

несправедливим гудом,

скалив Е11.мупд, як TIlih поСй.тыпигь сл; 60 Tu5i но (•pari «инаковиј:

„Як тп хочечи 'iI посерелництна, то nexait так

tl кму.•

пплеи:пть снадок,

i буде“, кижс конунс. Ей,мунд (211UBicT11B королеву,

прийижто П за

посередипцю копунами. в Так се сталось за твовю радою, каже вона,

i псвие ти вже знавш, як би з на{кменьшою шкодою мосло винасти, i акий еуд

мусить бути.“ „Я пе радпв щоб T06i честь сказав Еймунд.

3iilTII ся; оголпи:ено,

королева IHtitepAa мав говорптн•

Засурмили,

з конумамп i ix Biil('ktn:; зНинлись i нобачили в полку ко-

11Yllta 1”Л1.мунда i 1101).MnIIiu. В жмени копуна Впртнлава предложено, щоб була

аппрпвадженп згода за розеудом королсни. Вона призпнчп.та конунгу Яријлаву

unh.'lYIIiIIY чдстипу Спрлпрнк•п, себто l'o.1Mtnp,'t; Вартнлаву

— дру:у цо nitI

до добротн, себто Кену:прд а иодптками h доходами, а сл часгпна буза в два

рази lIiae Bin мпв :шнсрсду; а Палтсску з приналежними округами

призначн.та коиуп[у Еймунду, щоб BiIt там бун конунгом i мав BCi доходи

а мантпостеП. що належали до того панства, в цТлости ; „60 не хочемо, каже,

вго з Крдарпк•а вида.тятп ; як що конунт Еймунд лишить cu:uk0631LliB, вони

• смерти Bi3bMYTb в снадок сю частину держави; а як вмераючи, ве