— 110 —
робити. Конун{ ЕПмуид lIhitt:uoB близче до шатра, щоб бути по-
близу, як вго Вдарили ио шнурку, той хто держав, поэйтввшв, що
шнур дав знак, щоб рубали. 1Ндру6ане дерево високо
скочило, i здери•и а конупсопе шатро, далеко закинуло в лТс. погаеившп
вео cbBiT..10, яке було н соредии“ Кон) ще з всчерп докладно зау-
важнв, до в IlIBTl)i спав тудн h кинувеь Bin i вбив нагло k0HYIIta ба.
в л7о, но llltnntno Тх : Вурналпвп. пап аостплнеь жив:, були иерелякп1й
з такого палзвпчпПного випадку. Еймунд з сиоТми людьми вт1клн kiHbMu
П раненько прпУхали до MiCTn; прнГпиов до конунт Ярпзлава й ()H0BiBtnn ssty
про смерть k0IIYIIfa Буризлавп, каи:е: „отсе, папе, вго голова, як що можеш
ni3uaTlI.U k0H)'IIt, нобачивши голову, почервонтв. А Ей.муяд каже: яв,
пане, з Норманами вчппнлп таке славне д\.то; ти ж спорядн l)03kit11Huti i ио-
важниП похорон с.вовму брптови.И k011)'lIt Яри.злан сказав на ее: в дуже ви
ряд!ть. Лло гцо ж «то тенер робитеме, як ти думпнп: ? в ЕПмунл :
нонп аберуть он будуть одни на одного вони по
вдогпдукнч.,
n0MiTIl.nn ипннн•о приходу; так снераючись i не нђ»ячн один одному, подтлив•
шись, оя вони ; тому мпло хто а Ix. на мою иоклоиочеть ся
Норманн руп:н.чи з MiCTa i ж доротою потхали
коло похорону конуиса.«
лТсом, пж при\халн до табору: стало ся так, як логадувавгъ копун: Еймунд :
шов па полянку : тут лежало т•јло всу кго покинули; заходились вони
голову до тулуба П однезли туло до дому; i так
коло похорону, прило:кили
батато д!анп.чпеъ про похорон Вурналапп.
весь парод присягнув Ярпзлаву.
тпк стан одпиок•нм .мпд що попере.•иу в двох держали?)
10. ђ'Лмуид Я риалаоа до аго брата. Минуло тим часом
луто без никого зиачпого вчпику, i удержанв було пезаилачеше. вата.
дували конунгу тяжку смерть кто брата, казали щп Норманн вже тепер ува-
nitu.nu до конунТовоУ спальПУ; k0H)'Bt npHBiTH0 Ух нрийняв i спотав ся, чего
так рано ;очутъ? If0H)'IIt Еймуид на се :
. може бути, тв вже, паве,
пс Ii0Tpi6Y611i nautor номочп, то заплати нам плату належно, conicntn“.
„То правда,
„з IIPIltUIlttl приходу . справи.
те:
кпже 60 беа иппнй заномоги
;йстан ся 6 тп без панства. а
„1Цо•њ• вп те-
до смерти брата, то ароблеио було то ап типУм дозволо.м.
зпдумунтои,. спитпв k(inyur. „Л чш•о 6 ти uai16i.1bInc не 1TiB?3 пита Ей-
МУНД. Каже k011YIIt: псього но знаю.“ А . а я добре знаю; nai16i.tbtnc
битн пе хт\в, ми IIittI.M1 до твого брата Вартилава, а мн до вго iI
„п ти, папе, зоставап ся здоров.“ З тим скоренько
i вму всяку II(J.MitJ дамо,
h беа мок\ во.'Й“, сказан k0Il)'IIt Ярпзлав. при{пн.тось T06i з Ей.м.• пдо.м
нро.мовпла st•o kon.vut на
то мпя е,упсречникп
то: „добро було 0 кто „Се треба 6 ноки вопи то{Й [це
но нароби.чн сорому“, сказала •m•iIIklt. llo cih MOBi вона з ярлом Ра{нвальдом,
1) Оповтене про смерть Святополка — зразок твх хитрпх штук, вкимп пи•
шмоть ся HaiBH0 сап. ОборопцУ cara доводили, що се ou0BiAane заслугу€
BiPB, як лутопйспе про те; що Святополк десь BTik в зев.Й .И таи дропав,
вле певне такяП Факт, як смерть Святополка в походу, був би на Руси вцохнй.