62
на cB6iiI EfCbLbi, а йак варжу TP6Tbii раз, то жЙбисьте кАжен сйд5ли
на свбјо конь5 i вв{та• 60 вас там сперть чивАйиИ. То вни
'но т{лько пофсьђ15ли на k6Hbi, а уна прийшл5 Ейслила, жи то лежбть
тих на TiI а то були на TiI йий{ дочки, —
йде в ноч{ i дбчкап голови постин5ла, вайшлА BiT kiatLb5, чЙсто
тбдови постин{ла. А Ti вже кавАлок с того и{сьцьа. Тодй йак
0Bi Cbi придивйла, жи то iBii дочки вже йие,т — дав5й за нйии
гв5ти. 1 Ti пой{хали наперёд свой{ии сильнь{йшиии kiHbIH, а Пе-
трусь вау слаб6Уо конь{, найвбншоуо, не Ii' дббре —
тодй
Мже кбник до Петр!сьа: „Угльбньво Cbi, Петрусьу, назат сббеД.
Огль5нуУ Cbi Петрусьу.— „Але, та бож ва женё ! д
„кинь, Пе-
трусьу,
— Кйнуу Петрусьу kuiH61(: С15ти дуже гбри
i скбли. Тоди вон5 Ti гбри ш5блейу руб5ла, роскид{ла
— такй Й
бес ту тору иерейшл{. вовй вже кавбзок : —
„Вгль{ньну Cbi, Пе.
трусьу, шче !“— ГльАнуУ Cbi Петр!сьу : „ , та бож женб за такй
„Кинь, Петрусьу, кав5льчик ломбчки
Кйнуј 11етрУсьу кав5льчик ло-
и5ки :
'ноу ст5ди дуже гбри, Benfki. Так вов5 руб{йи ш5бдейу
сьуд{ i туд5 той i такй й ва нйии женб Закйи вон5 бес той лйс
перейшл5, вонй вној кав{ток јй{хали. К5же Tp6Tbii рав кбник до Пе-
— Вгль5нуУ Cbi Петрусьу : так{ 60 женб
трусьа: „Втдьбньну Cbi l”
ва вй•и! —
„Пльунь, 11етрУсьу, на вбильу
— llJIbYayy Петрусьу на
вбилю: ст{ли дуже ибри. Но, й вонА бес Ti мбри йшја й iaui,
та 8IiH, i дуже Cbi виоглб насбрид z6piY, не 151a шо с злбсти
робйги, дав{й воду пйти. Йак ст{ла ту воду пйти на ворах, вже
напйла Cbi пбцао в брах водй, аж на двбйи
шчо в ибрах водй —
„Угльбнь Cbi,
Петрусьу, шче рав ! д — „О, 60 вже тепбр
тр{сда. —
шого
Петрусьу, йа кав5ј: Вовьмй иена, кбнива най16н-
60 шчбби ни йа, тббисьти буди
— к5жи кбник до Петрусьа,
сибрти пожйдии. — I прий{хали фтодй нав5ц вонй до свбйо 65тька :— „ТАТУ,
т5ту, шоби не Петрусьо, тобисьти булй ни вн5ли, де ми Cbi
Кбже бјтько до свой{х син$: ви наз51 до тбуо пбна i став5Йти
вонЙ вав5д до тбУо п5на,
на дрУIЈй pik“. —
а Петрусьу c06i фурт з вбду на кбнику. Вже так в да-
— дйвить Cbi 11етрУсьо: дижЙт влбти пй'рб. Петрусьо
лбку дорогу
КАЖИ до кбника: „Иа те нйурб возьпУ“.
„Не руш — КАЖИ кбвик до
Али воаьиј,
— не руш, Петрусьу, пйур5, 60 буде 6iB5
Петрусьа,
60 дужи ф5йниД. Такй й Петрусьо ввьау. прий{хали до тбјо
п5на зноу, де пёрши буди. Али пан видав$ шо день сьв{чку
дои, пуцов5ти кбней на — а Петрусьо кбжи: „ [Мни, иины'
ни трёбаД. — ,Шчо Йи ва новбго, жи YCbi сьв{чки фасУйут, а Петр$сь
— Тодй ввьау сиб{ пан, вась{ј жбдубои
Мины' ни трбба tu