— 28 —
90 А пан Хмелницьвий, житель Чигиринсьвий,
Козак дейстровий, писарь
До Польского города прибував,
Та старими жидами орав,
А боронував,
95. А воторй бували
То BiH i порозбивав.
Яв узяли з Польсьвого-города
Яв узяли свого рабина Мошку провливати:
«Бодай ти, Мошву,• щастя й не мав,
100. ЛЕ ти по-багато на BEpaiHi откупу брав!
А би ти був, Мошку,
Та брав на BkpaiHi откупу потрошку,
То б ми на BkpaTHi проживали,
То нас би козам yzpaiHcbki вельможними панами на-
105.
110.
зивали!»
А як то був жид Янкель,
То BiH воло школи похожае,
Та по плаче-ридае:
«Школо наша,
Вже нам у T06i не бувати,
I тебе не продавати—
За тебе грошей не брати,
I в карман не ховати:
Треба тебе на BzpafHi покидати,
Та ще в тебе будуть козаки ypaijcbEi ср...,
115. Та ще в тебе будуть Heckpe6eHi заганяти!»
Як стали од Польсвого—города до прибу-
вати,—
То пан Хмельницьвий, житель Чигиринський,
То BiH не досипляе—
Коло i доганяе.
Скоро догнав у
120.
I там стало повернутися TicH0....
там до них прибувае,