— 28 —

90 А пан Хмелницьвий, житель Чигиринсьвий,

Козак дейстровий, писарь

До Польского города прибував,

Та старими жидами орав,

А боронував,

95. А воторй бували

То BiH i порозбивав.

Яв узяли з Польсьвого-города

Яв узяли свого рабина Мошку провливати:

«Бодай ти, Мошву,• щастя й не мав,

100. ЛЕ ти по-багато на BEpaiHi откупу брав!

А би ти був, Мошку,

Та брав на BkpaiHi откупу потрошку,

То б ми на BkpaTHi проживали,

То нас би козам yzpaiHcbki вельможними панами на-

105.

110.

зивали!»

А як то був жид Янкель,

То BiH воло школи похожае,

Та по плаче-ридае:

«Школо наша,

Вже нам у T06i не бувати,

I тебе не продавати—

За тебе грошей не брати,

I в карман не ховати:

Треба тебе на BzpafHi покидати,

Та ще в тебе будуть козаки ypaijcbEi ср...,

115. Та ще в тебе будуть Heckpe6eHi заганяти!»

Як стали од Польсвого—города до прибу-

вати,—

То пан Хмельницьвий, житель Чигиринський,

То BiH не досипляе—

Коло i доганяе.

Скоро догнав у

120.

I там стало повернутися TicH0....

там до них прибувае,