— 14 —
105. А Bipu хриегиянсьвот о потвлу 1) в Bi'HEt час не по-
дайте! »
Да вже возам, добр Шати,—
Лтсьве очеват читали,
JIaxiB, мостивих naHiB в певв рубали,
BiPH хрие*ияпсьво: на поталу вг час не подали.
110. Да вве пан Барабаш, гетьман молодий,
1ще до свого• Вуп стйха словаки
—«ЕТ, вуме, важ% вуме!
НЬщо вам BopreBCbti листи читати?
На-що нан возавам порядки давати?
115. На-що наи за Bipy християвсьву достойно-праведно стати?
Лучче паи ляхами, з мостивиии панаши,
Xai6 з упокоем час вживатт.)—
Да вте пав Хмельницьвий од свого кума ci слова зачувае,
Да до свого кума з гордостю вже ci слова проиовляе:
«Ей, вуме, вуме Барабашу, гетьмане молодий!
120.
Яв будеш ти ciw словами досаждати,
Да вже я не 3apiRawcb T06i з rrritr яв галву голову зняти,
Жону твою з живцем забрати,
Тј$ському салтану в иодарунву »
125? Яв ето то баржде добре i вчинив:
Своему куму Барабашу, сетьману молодому,
Из голову яв галку
Жону его i з живцем забрав,
Турському салтану в подарунву
130. Да вже пан Хмельницьвий гетьманом став,
Да вже возавй, добре •дбали,—
стиха словами промовляли:
—«Ей, пане, пане Хмельницьвйй, Богдане,
Наш батю, полковнику чигиринсьвий!
135. Дай, Господи, щоб ми за твое: голови пили й гуляли,
А неп.риателя под, H08i топтали,
1) На посјшку. Мвецъ.