— 14 —

105. А Bipu хриегиянсьвот о потвлу 1) в Bi'HEt час не по-

дайте! »

Да вже возам, добр Шати,—

Лтсьве очеват читали,

JIaxiB, мостивих naHiB в певв рубали,

BiPH хрие*ияпсьво: на поталу вг час не подали.

110. Да вве пан Барабаш, гетьман молодий,

1ще до свого• Вуп стйха словаки

—«ЕТ, вуме, важ% вуме!

НЬщо вам BopreBCbti листи читати?

На-що нан возавам порядки давати?

115. На-що наи за Bipy християвсьву достойно-праведно стати?

Лучче паи ляхами, з мостивиии панаши,

Xai6 з упокоем час вживатт.)—

Да вте пав Хмельницьвий од свого кума ci слова зачувае,

Да до свого кума з гордостю вже ci слова проиовляе:

«Ей, вуме, вуме Барабашу, гетьмане молодий!

120.

Яв будеш ти ciw словами досаждати,

Да вже я не 3apiRawcb T06i з rrritr яв галву голову зняти,

Жону твою з живцем забрати,

Тј$ському салтану в иодарунву »

125? Яв ето то баржде добре i вчинив:

Своему куму Барабашу, сетьману молодому,

Из голову яв галку

Жону его i з живцем забрав,

Турському салтану в подарунву

130. Да вже пан Хмельницьвий гетьманом став,

Да вже возавй, добре •дбали,—

стиха словами промовляли:

—«Ей, пане, пане Хмельницьвйй, Богдане,

Наш батю, полковнику чигиринсьвий!

135. Дай, Господи, щоб ми за твое: голови пили й гуляли,

А неп.риателя под, H08i топтали,

1) На посјшку. Мвецъ.