90.

6

слуга Хмельницького,

Яв ci слова зачував,

Тав сворим часом, пильною годиною до BOPiT отхождав,

Шватулву з з вролевськими листами виймав,

Сам на доброго вона

Спорим часом, пильною годиною до города Чигрина

прибував,

Своему пану Хмельницьвому листи до рук

добре оддав,

Барабаш, гетьман молодий, од сна уставав,

листп у кума свого Хмельницького зоглядае;

й напитку дорогого не попивае,

95.

А з двора тихо зъТжджае,

Да на старосту свого Крачевсьвого кличе, добре повливае:

«Ей старосто, каже, ти, Mit старосто Крачевсьвий!

100.

Коли б ти добре дбав,

Кума мого Хмельницького живцем узяв,

Ляхам, мостивим панам, до рук подав;

Щоб вас могли Ляхи, мостивиТ пани, за бЈлозоров по-

читати. )

Хмельницьвий яв cii слова зачував,

Тав на кума ' свого Барабаша веливе вересердие мав,

Сам на доброго коня

105.

Слугу свого з собою забЈрав.

припало Ему з npaB0f руви

ПОЛКОВНИКИ:

Первий полковниче Мавсиме Олшансьвий,

А другий полковниче Мартине Полтавський,

110.

полковниче Лване Богуне,

А четвертий Бороховичу.

вони на славну Увратну прибували,

листи читали,

115. Козакам EogaIXbki порядки давали.

у святий день у божествений у вовторнив

Хмельницький R03akiB до сходу сонця пробуждае,