90.
6
слуга Хмельницького,
Яв ci слова зачував,
Тав сворим часом, пильною годиною до BOPiT отхождав,
Шватулву з з вролевськими листами виймав,
Сам на доброго вона
Спорим часом, пильною годиною до города Чигрина
прибував,
Своему пану Хмельницьвому листи до рук
добре оддав,
Барабаш, гетьман молодий, од сна уставав,
листп у кума свого Хмельницького зоглядае;
й напитку дорогого не попивае,
95.
А з двора тихо зъТжджае,
Да на старосту свого Крачевсьвого кличе, добре повливае:
«Ей старосто, каже, ти, Mit старосто Крачевсьвий!
100.
Коли б ти добре дбав,
Кума мого Хмельницького живцем узяв,
Ляхам, мостивим панам, до рук подав;
Щоб вас могли Ляхи, мостивиТ пани, за бЈлозоров по-
читати. )
Хмельницьвий яв cii слова зачував,
Тав на кума ' свого Барабаша веливе вересердие мав,
Сам на доброго коня
105.
Слугу свого з собою забЈрав.
припало Ему з npaB0f руви
ПОЛКОВНИКИ:
Первий полковниче Мавсиме Олшансьвий,
А другий полковниче Мартине Полтавський,
110.
полковниче Лване Богуне,
А четвертий Бороховичу.
вони на славну Увратну прибували,
листи читали,
115. Козакам EogaIXbki порядки давали.
у святий день у божествений у вовторнив
Хмельницький R03akiB до сходу сонця пробуждае,