— 11
—«Ей, куме, вазе, куме!
20.
На-що нам EoponeB0Bi листи читати?
На•що вам порядки давати?
На-що нам за Bipy христвянсьву ,стоати?
Лучче нам з Лххаик, з мостивими панами,
25. з упокою: час ВЖИВИВ,Р-—
Да вже пан Хиехьницьний од свого.вума ci сива, зачудае,
Тав лучче свого кума напитками витае.
Та вже• пан Барбаш,• ретьмав молодий,
У свого куп Хмельницьвого дорого вапитву вапивс,д,
У спать
30.
Да вже пан Хмельницьвий .мисј c06i. мав:•
У свого кума у EmIIeHi
А пояса ШОВЕОВВЙ платов висмивав,
А з мивиного пальця щиро-злотий перстень 3BiMaB,
35. На свого служитата Мре вливав-повливав:
«Служителю Mit
Велю T06i значки од мо\х рук обрати,
Самому на доброго воня
Та до „города Черваського сворим уремням, темною го-
диною прибувати,
40. нпзьвий поклон повласти,
Чи-ж могла б вона нам шватули з вородевсьвими ди-
стани омати?»
Служите,ть на доброго иня фав,.
До города Черкасьвого сворим уремндм, темною го-
диною, прибувц,
У ШЛИ:ЧOЕ Д). iMiMaB,
45. А в повЈон -послав,
Л TiI значки на СЕВМЬТ помад:
—«Ей, gaEi гетьманта .моаодва!
T06i пан Барабаш, тетьман молодий,
Шкатулу з королевсьвими листами оддати,
1) Шляпу б•то. П%в.