— 11

—«Ей, куме, вазе, куме!

20.

На-що нам EoponeB0Bi листи читати?

На•що вам порядки давати?

На-що нам за Bipy христвянсьву ,стоати?

Лучче нам з Лххаик, з мостивими панами,

25. з упокою: час ВЖИВИВ,Р-—

Да вже пан Хиехьницьний од свого.вума ci сива, зачудае,

Тав лучче свого кума напитками витае.

Та вже• пан Барбаш,• ретьмав молодий,

У свого куп Хмельницьвого дорого вапитву вапивс,д,

У спать

30.

Да вже пан Хмельницьвий .мисј c06i. мав:•

У свого кума у EmIIeHi

А пояса ШОВЕОВВЙ платов висмивав,

А з мивиного пальця щиро-злотий перстень 3BiMaB,

35. На свого служитата Мре вливав-повливав:

«Служителю Mit

Велю T06i значки од мо\х рук обрати,

Самому на доброго воня

Та до „города Черваського сворим уремням, темною го-

диною прибувати,

40. нпзьвий поклон повласти,

Чи-ж могла б вона нам шватули з вородевсьвими ди-

стани омати?»

Служите,ть на доброго иня фав,.

До города Черкасьвого сворим уремндм, темною го-

диною, прибувц,

У ШЛИ:ЧOЕ Д). iMiMaB,

45. А в повЈон -послав,

Л TiI значки на СЕВМЬТ помад:

—«Ей, gaEi гетьманта .моаодва!

T06i пан Барабаш, тетьман молодий,

Шкатулу з королевсьвими листами оддати,

1) Шляпу б•то. П%в.