150.
155.
—8—
Жону твою i у полон хпвцем забрати,
Турсьвому салтану у подарунву бдослати.»
Хмельницьвий ci слова 5говорив,
Тав гаразд добре й учинив:
Куму своему Bapa6ameBi, гетьману молодому,
З головку як галч знав,
Жояу Его i живцем забрав,
Турсьвому салтану у подарунву одонав;
3' того-ж то часу Хмельницьвий гетьмановати став.
возави,
Зтиха словами «промовляли:
160.
«Ей, гетьмаве Хмельниць*ий,
Батю наш, 3iHOB Богдане Чигиринсьвий!
Дай Боже, щоб ми за твоею головою пили да гуляли,
BiPB своет християнсьвоУ у поругу BiqHi часи не подавали! »
Господи, утверди люду царсьвого;
165.
BciM слушащим,
BciM православним християнам
Пошли, Боже, Иного
(Метлинск., Нар. Южнорусск. птсн., 1854 г., 385—391. Записалъ оттъ коб-
зарей Андрея Шута въ и. Александровк± и Андрея Вешка въ и.
Сосницк. у. Черн. губ. в, значить, сђњлалъ свой Н. КУ\ишъ).
1.
Б.
13 день-години,
Яв стала тревога на YzpaiHi,
То Hi хто неможе
За Bipy християнсьву owoc•ralHe стати;
5. Барабаш, да Хмедьницьњий, да Клим
До ворон виступали, 1) прохали.
То вороль наверса.ии писав,
Самому Барабашу до рук подавав;
А Барабаш листи яв взяв,
1) YHBBepcuiB.