150.

155.

—8—

Жону твою i у полон хпвцем забрати,

Турсьвому салтану у подарунву бдослати.»

Хмельницьвий ci слова 5говорив,

Тав гаразд добре й учинив:

Куму своему Bapa6ameBi, гетьману молодому,

З головку як галч знав,

Жояу Его i живцем забрав,

Турсьвому салтану у подарунву одонав;

3' того-ж то часу Хмельницьвий гетьмановати став.

возави,

Зтиха словами «промовляли:

160.

«Ей, гетьмаве Хмельниць*ий,

Батю наш, 3iHOB Богдане Чигиринсьвий!

Дай Боже, щоб ми за твоею головою пили да гуляли,

BiPB своет християнсьвоУ у поругу BiqHi часи не подавали! »

Господи, утверди люду царсьвого;

165.

BciM слушащим,

BciM православним християнам

Пошли, Боже, Иного

(Метлинск., Нар. Южнорусск. птсн., 1854 г., 385—391. Записалъ оттъ коб-

зарей Андрея Шута въ и. Александровк± и Андрея Вешка въ и.

Сосницк. у. Черн. губ. в, значить, сђњлалъ свой Н. КУ\ишъ).

1.

Б.

13 день-години,

Яв стала тревога на YzpaiHi,

То Hi хто неможе

За Bipy християнсьву owoc•ralHe стати;

5. Барабаш, да Хмедьницьњий, да Клим

До ворон виступали, 1) прохали.

То вороль наверса.ии писав,

Самому Барабашу до рук подавав;

А Барабаш листи яв взяв,

1) YHBBepcuiB.