55.

У ciHH вийшов, ИИИЧОЕ i3 себе скидав,

У свјтлицю повлон послав,

Тит значки на свамьТ повдадав,

А ще стиха словами промовдяв:

«Ей naBi, вазе, ти, Барабащева, гетьманова

молодая!

Уже-ж тепер пан гетьман молодий

На YzpaiHi з Хмельницьвии беньвети

всчиняють,

60. вони T06i cir звачви до рук

А дисти EopoJeBcbEi омати,

Чи не могдиб вони i3 вуиои сво:и Хмельницьвим

У двох прочитати,

I возаваи E03aIkbEi иорадви давати»

65. gaHi Барабашева, гетьманова,

Удариться об поли руками,

слезами,

Промовить стиха словами:

«Ей не 8 моему ману Барабашу

70. на YBpaiHi з кумом сво:м Хмельницьвим

бенвети всчинати!

На що б Тм листи у двох читати?

Но дуччеб i3 Ляхами,

Мостивими павами,

75. З упокоем часи увивати?

А тепер нехай не gapizaeTbca Барабаш, гетьман молодий,

На YEpaiHi да TepHiB

сво:м пансьвим BOMapi годуватџ—

Од вума свого Хмельниць;ого.»

80. 0noui-B-T0 naHi молодаа Барафщевая

Стиха словами шромовлде:

«Ей слуго Хмельницьврго!

Не могу а T06i листи до рук подати,

А велю а T06i BOPiT огухождати,

85. kponBQb$i дисти у i3 земт вийцати.»