55.
У ciHH вийшов, ИИИЧОЕ i3 себе скидав,
У свјтлицю повлон послав,
Тит значки на свамьТ повдадав,
А ще стиха словами промовдяв:
«Ей naBi, вазе, ти, Барабащева, гетьманова
молодая!
Уже-ж тепер пан гетьман молодий
На YzpaiHi з Хмельницьвии беньвети
всчиняють,
60. вони T06i cir звачви до рук
А дисти EopoJeBcbEi омати,
Чи не могдиб вони i3 вуиои сво:и Хмельницьвим
У двох прочитати,
I возаваи E03aIkbEi иорадви давати»
65. gaHi Барабашева, гетьманова,
Удариться об поли руками,
слезами,
Промовить стиха словами:
«Ей не 8 моему ману Барабашу
70. на YBpaiHi з кумом сво:м Хмельницьвим
бенвети всчинати!
На що б Тм листи у двох читати?
Но дуччеб i3 Ляхами,
Мостивими павами,
75. З упокоем часи увивати?
А тепер нехай не gapizaeTbca Барабаш, гетьман молодий,
На YEpaiHi да TepHiB
сво:м пансьвим BOMapi годуватџ—
Од вума свого Хмельниць;ого.»
80. 0noui-B-T0 naHi молодаа Барафщевая
Стиха словами шромовлде:
«Ей слуго Хмельницьврго!
Не могу а T06i листи до рук подати,
А велю а T06i BOPiT огухождати,
85. kponBQb$i дисти у i3 земт вийцати.»