120.
I стиха сдовами лромовлае:
«Ей козаки,
Прошу я вас, добре дбайте,
Од сна уставайте,
Русьвиђ отчинаш читайте,
На табури на:здаайте,
табури на три части розбивайте,
125. Ляхјв, мостивих gaHiB, у пень рубайте,
Кров тх дадсьву у uoui з жовтим nick0M
свое: християнсьво: у норуту часи не подайте!»
возави, добре дбали,
Од сна уставади,
130.
Руський очиваш читади,
На лядськџ: табури наТжджали,
ЛЯДСЬЕИХ т;јури на три части розбивали,
мостивих у пень рубали,
Кров Тх лядську у з жовтим
135. BiPH свое: христиднсько: у поругу чади не подали.
Оттогд(-то Барабаша гетьман молодий, , донем потжджае,
Плаче—ридае,
зтиха словами промовляе:
«Ей пане •вуме, пане Хмельницький, пане писарю Bit-
СЬЕOВИЙ!
140. На що б T06i листи у naHi Барабашево: виз-
водяти?
На що б T06i' козаваМ порядви давати?
Не лучче б T06i з нами, i3 Ляхами,
З мостивими панами,
з упокоем уживати?»
Хмельницьвий
145.
Зтиха словами промовляе:
«Ей пане куме, пане Барабашу, пане гетьмане молодий!
Яв будеш ти сйми словами доворяти,
Не за1йваюсь я T06i самому з голобву, яв галку,
?няти,