120.

I стиха сдовами лромовлае:

«Ей козаки,

Прошу я вас, добре дбайте,

Од сна уставайте,

Русьвиђ отчинаш читайте,

На табури на:здаайте,

табури на три части розбивайте,

125. Ляхјв, мостивих gaHiB, у пень рубайте,

Кров тх дадсьву у uoui з жовтим nick0M

свое: християнсьво: у норуту часи не подайте!»

возави, добре дбали,

Од сна уставади,

130.

Руський очиваш читади,

На лядськџ: табури наТжджали,

ЛЯДСЬЕИХ т;јури на три части розбивали,

мостивих у пень рубали,

Кров Тх лядську у з жовтим

135. BiPH свое: христиднсько: у поругу чади не подали.

Оттогд(-то Барабаша гетьман молодий, , донем потжджае,

Плаче—ридае,

зтиха словами промовляе:

«Ей пане •вуме, пане Хмельницький, пане писарю Bit-

СЬЕOВИЙ!

140. На що б T06i листи у naHi Барабашево: виз-

водяти?

На що б T06i' козаваМ порядви давати?

Не лучче б T06i з нами, i3 Ляхами,

З мостивими панами,

з упокоем уживати?»

Хмельницьвий

145.

Зтиха словами промовляе:

«Ей пане куме, пане Барабашу, пане гетьмане молодий!

Яв будеш ти сйми словами доворяти,

Не за1йваюсь я T06i самому з голобву, яв галку,

?няти,