129

перь я буду стриляти»! Та якъ пальнё изъ рушныцн, абб зъ

лука на поганыхъ нехрыстпвъ, то такъ и повале зразу цилу

тысячу. Поб5че татарва, що ничого не зробе зъ такимъ льща-

ремь та навтикача видь него; а винь визьме ломаку та за ними,

та й ну дубасыть по чимъ попало, ажъ поки вся земля свята

не застелется ихъ трупомъ. Такъ довго Левенець молодець мурду-

вавсь зъ ордою и берпгъ нашу святу землю видь поганыхъ.

Бачить погана татарва, що силою ничого пе визьме та ii ну лу-

кавить. Почула, шо у Левеньця було два сыны, таки, що вже

й помогають батькови бытьця противь супостать, та й давай

клята погань пидлащатись до сынивъ. Такъ и туть ничого ие

зробы.ја. Тилько на лыхо собп, кажуть, Левенець молодець давъ

таке закляття сынамъ, щобъ вони усю жисть не знались зъ

днвчатами; колы жъ одинъ изъ ёго сынпвъ визыш та крадькома

видь батька и поженыхайсь зъ дивкою; а та дивка черезъ па-

рубка н роспизнала, де Левепьця молодця можно було захопить

пышкомъ, узнала тай переказала татарви, а татарва и

пидстерегла его сердешиого у Плавахъ 1), якъ винь лигъ спати;

а якъ вивъ бувъ дуже сильный чоловикъ, то противь него

выйшовъ самъ хань поганый, та й не одинъ, а зибравъ кодо

себе ажъ пьятцотъ чоловика орди; выйшовъ, пидстеригъ Ле-

вепьця, накинувсь на него ничью, звязавъ руки сырицею, пры-

вивъ на могылу та й давай его пекти та мучити; пикъ-пикъ,

мучивъ-мучивъ, а дали вбывъ его н голову опубавъ. Якъ покоты-

дась же та голова по земли, то вся земля задрижалап пиднявсь

вельпбй-превелыкТ витеръ, шо уси дерева до низу нохылылысь,

а вся татарва на землю повадылась, та съ тихъ пиръ, кажуть,

п загынуда проклята. Отъ бувъ той Левенець, а теперь

якъ згадаешъ про него, то слезы такъ и ижать изъ очей. Винь

лежить закопапый десь у могилы, середь лиса, у самому Левен-

цевому, бидя Орили, видь того по Левеньцю молодцю и Левен-

цево прозвалось. Балакають, будьто випъ дуже богатыЈЈ бувъ

чодовикъ и богатство свое закопавъ десь биля озера Домахи

1) Плавы—озеро, на Л'ђвомъ берегу Орели, недалеко отъ Левенцева.

ОЧЕРКИ ПО ИСТОШИ ЗАПОРОЖ. КОЗАК.

9