09

дбйу

. — то вАжна прййде саиб еьа до тбо kiTJ1{ i тебб не

вабйЙ жАдна. йак те иолокб буде BiufTB, то ти жибись приЙш6У до

ибие до CTiHbi, — йак йа gaip<, хибись розбер$ сьа iB одёжи, .ap#ii

рав йав йа Baip<, ши5тьа ic сббе скидАй, TP6Tbii рад йак йа Baipxj,

BiH так послуха), Берб-

жибись скак“ у те иолокб до купедьу .

вовий, i бьа до Уукрбиу гар{чого— : „Або буду жйти, Або уже

смерть“.. йак BiH уск6чиУ у то волокб, i вййшоу вдорб-

вий i духе Bil(IiBfY Cbi, йак Cbi вйкупаУ, ва найвр{шчого, шчо у

cofTbi ; а панбви ic п{нои хбдьать i дйвльать Cbi, шо сьа в Вербаового

чудо стбдо: жи у Tap6qiI полоць{ куп“ Cbi i сибрти ни пожЙУ! кАже

т{йа nAHbi крулмјна :

„ ВЙдите ни, иаибве, тбйи, ЙакЙй Бербаоввй вЫ-

мододь{ј i BiniBfj Cbi найкртичий, шо на ць{Јйи сьв{тА,

вбрквй й5би просйла, жиби той пай рАбйа у TiI иолоцА скувы Cbi,

тоби тав BiJlIiHij Cbi, йав Бербаоввй, жи BiH кавАУ венб сьудй спров'-

— тоб йа в ни туткай крульовбла“. —

1 павбве зарадЙли i уо•

дити,

хбту ваьалй, хть{либи шо с тбго пАна буди. 1 паи p0Bi6pAY

сьа i у иоловб скбчву i 'но костоибхи спдилй навбрха. А •т4йа кру-

дь{Уна увьапб Вербового ва руку — : „Ти Eii Йи крудь, а йа твой{ вру-

пь{Уна! Хто на вбго настав$, то сап погйб. А ти теибр будеш вру-

льов{ти, йа с тоббйу бјду”

в Бердив\ BiA господаря Онуфра Столяра в грудни 1895 р.

Комнация мотив noaovi до сонцн (Етнохр 36ipHBE 1, N. 1, 21 i попе-

N. 61,) i слуги, вотрий чер дорге перо вынаа пригод, мусить добу-

вати чудесного птаха, панну i т. д., пор висше N. 41

53. в BM0Bi В чорноннижником.

Мау цар два сивй i ше малйми. I

чбботи, то йак хто у них увуйвть Cbi, то ступи крок — ийльа, а скбчи —

на мЙлМ; i јЙст{виУ плашч i капель$х : йак одь{гнеть Cbi в пдашч

i насадйт капельух, то аноу HbixT6 не буде вйдАти. Одже Ti

не потлй Cbi с тив погодйти i йшли дорбгойу i Убйдва сварйли Cbi c06i

иежи соббйу : той XTiY сиб1' саи, а той сиб{ сап. А йшоу ваиербд них

володйй хлбпец IIiB5Cb i к5же: „Чогб ви, сваритб Cbi ? “

Вонй йииу роспов{ли за тбйа, ва шчо вони свар{ть Cbi, i той Ивась

ЕАже до них: „Йа вас пор{джу. ДАйте сьудй Ti чбботи, той плашч

i той капельјх i ибне на ДВАСТО крбкј, — котрйй хутше

посд$хали,

до пбне то тбго буде усы“.

нбо на двбсто EP6kiY; а niBAcb ввуу Cbi у чбботи, удьинуу Cbi

17

вб1ржп, т. УП.