13 —

Прощання.

Прощай нз моя чорноброва!

Бачъ я не плачу — 60 й ты незаплачешъ,

А зъ насъ хтось выненъ... Бувай же здорова —

Вже на ciMb CBiTi мене не побачышъ.

доля насъ выпроважала

На cBiTb шырокый, не въ одну годыну,

И моя доля зъ мене шутк.увала,

Та й одурыла якъ малу дытыну.

А твоя доля, мовъ маты,

Все дорогы,

Убрала въ щастя, и щобъ легшъ ступаты,

Все ногы...

Ты йшла весела у kBiTqacTiMb

Я у зъ слёзамы и страхомъ,

Все жъ стежкы, по

у CBiTi перехрестнымъ шляхомъ.

А хто, голубко, не боявсь

А хто на путь покынувъ?

Hi, що бувало не казать

Бо рожевый вже давно загынувъ!

Бувай здорова! пый зъ noBH0i

Щастя и такъ нехай BCi кажуть—

Прощай на 60 вже стежкы Hami

перекрестлмъ на CBiTi не ляжуть!