10. Над ВОЗаЦЬЕИМ, над мужицьвии добром господарами

знахожатись.

То вже де розгадае патан,

То нельзя но побуяти,

Що-б у пятак прогуляти.

То вже-жодин козав, доброго вдича i луччот руки, один

шостак розгадав,

15. Да й той Е MaTepi у прогуляв.

То вже-ж лях MicT0M

лк свиня ухом веде;

То дях до ворчми прихожае,

НЕ свиня ухо до ворчми привладае;

20. А слухае лях, що позав про розмовляе.

То лях у корчму y6icae, й козака за чуб хватае.

То козав возацький звичай знае:

То будто до ляха медом i оковитою припивае,

А тут ляха за чуб хватае,

25. скляницею межи морсвае,

ведепом по ребрам торкае.

«Не лучче б T06i, дяше, сину,

На YEpaiHi с возаЦЬЕOЮ спати,

А в корчму вхождати?

30. Да вже-ж на YkpaIHi не одна 3iHEa вурку зготовада,

Тебе, ляха, кручого сина, на чекала!»

То козаки й мужики

У рано Богу помолившись, листи писали,

в листах добре докдадали,

35. 1 до пана Хмельницького у Полонне посилали:

—Гей, пане Хмельницький,

Отамане Чигиринський,

Батьку козацький!

Зведи нам

40. Або звели нам з ляхами веливий бунт зривати!—

То Хмельницьвий листи читае,

До E03aEiB словами промовлае: