138

др. 1ВАН ФРАНКО

Рукоивс — невеличквй зошвт строго паперу в 8-ку, сильно

затовщенвй, але врештою досвть добре захованвй, писаний досвть

гарном полууставом; текст DiceBb ве роздУленвй ва

вожда строфа вачввавть ся а capite i початкова ii буква тав само

як твтул кождох uiCBI BaDBcaBi квноваром. Початку аву Р) -

копвсу нема i хоча текст першот nicar маать ся весь, але нема ти-

.тулу, що певно був на попередв1й Рукопвс мав тепер 12

карток i MieTBTb ось 8ki niCHi :

1. П ни- ' ль пастыре,иъ МФКНЛТ, (crop. 1— 2), шор.

руський текст Зап. н т iM. Шевч. т. XVlI. ст. 62 63; польськвй

kantyczki Н, 12.

2. lI «с нь с $ лю басил : ю (стор. 2—4), 3BicHB про

Василия i Евладвя, вадрукована мною з галицьких у Жатю

Ш, 307- 312.

З. П «снк К$ГЭАКЛЕНТЮ ГХню, пел. ksck9tc•k 1 Е ъ

г 9 s 8 а, поч. Крнр,шт СА бћка кь Коданп (стор. 4--5). Шсня

не в Богогласнику, але друкована в ni3Hrttu:ux uiceHHa-

вах ввданя i доси дуже популярна в горах i на

пор. дод. Х Х, ч. 66.

4. П 4;снь Но г ФАВЛ'НТЮ ГХню (стор. 5—6), иоч. (•рданъ

вко сл, пор. Богогласникъ ч. 28; дод. ХХ ч. 65.

5. П•Кснь е т 9 ±тчнтю ГХню, п е А. Рад 8 й с А Ц ; и ц:

(стор. 6—7), поч. ев•Ктло дмсъ лнк8йтч, восклицайть

б. П «с н к во н; лю (стор. 8- 9), поч. На

— се властвво

силин герка Какил•на,

псалом, пор. Богогл. 34.

7. ll•kcHk въ н Длю МАС$П8стн8ю (стор. 9—10), поч.

Плачи д8ии, рыдай пор. Богогл.ч. 37 ; дод. Х Х, ч. 91.

8. П «с нк ст 9 аши•мъ с 8 д •Ь (сор. 10—14), здавть ся

угроруського складаня, подавмо першу строфу :

Г ев, гер•К ,MSA кэ тк•оц8

Н•Кжи, ктжи ст амньиъ кь жике,м8,

к• НЕ,и8 та,и• припади

а его сп наслади,

к•ттрый закин па,и..таегъ,

кте к» Н',и8 прнв•Кгмтъ.

Ся мав акростих, що дав нааву автора: Гедеон ПазУй.

9. 11 Т с•нк Я лаг $ к•КцпнТю Н егере диц н,

поч. Лнк8й днкк GiSHt (стор. 14—17), пор. Богогл. ч. 107.