НАДПИСИ.

185

Trafa•e У. 'fedug.

trimAe Scbol. Horat. Serm•• 1, 1, 53.: cumerae •dicuntur vasa

minora .quae •pluott quinque sive•x modios quae lingua Sabinoram

trimodiae • dicuntur.

0ps•v.: Feronia.

Ungulus Fat. Quat. ' XVI, 26.: Ungulus (hcorum lingua anulus.

cf. Раи).' Diac.'"p. 374.

Рата Раи1 Diac., р. 87.: Famuli origo ab 0xi8 dependet apud

quos servus famel nominabatur.

fasena . Varro ар. Vel. Long. de orthogr. р. 2230. siquidem, ut

tatis est Varro, а Sabinis fasena dicitur. В. р. 2238.

februm• Varro VI.• 13.: februum Sabini• purgamentum, et id

in sacris verbum.

•fedus. Varro 1.1. У. 97.: ircus quo(l Sabini fircus, quod illic fedas,

in Latio rure edus. Pseud. Apul. р. 94 08. М. Terentius scribit hedum

lingua Sabinorum fedum vocatum, Romanosque con•npte hedus pro со

quod est fedus habui* sicut hirgus рто fircus, et trahere •pro trafere.

cf. р. 125. Раи). П. р. 84. Vel. •Long. р. 2230. 2288.

Ferenia Yarro 1. 1. У. 74.: Feronia, Minerva, Novensides а Sabinis.

Paulo aliter ab eisdem dicimus Herculem, Vestam, Salutem, Fortunam,

Fortem, Fidem. Et arae Sabinam linguam olent quae Tati regis voto

sunt Потае dedicatae; пат ut Annales dicunt, voyit 0pi, Florae, уе-

dio, Jovi Saturnoque, Soli, Lunae, Volcano et Summano itemque La-

rundae, Tennino, Quirino, Vortumno, Laribus, Dianae Lucinaeque. Е

quis nonnulla nomina in utraque lingua habent radices, ut arbores quae

in confinio natae in utroque agro serpunt; potest enim Saturnus hic de

alia causa ese dictus atquo in Sabinis, et sic Diana et de quibus sup.

•dictum

У. Feronia.

fitcus У. fedus.

у. .Feronia.

Fortuna У. Fcronia.

Сверхъ того, въ глоссарњ Моммзена пойщенъ спиеовъ сМствен-

выхъ' имень лицъ, воторыа онъ привнаетъ оскими. Мы его не при-

води», • тавъ вавъ освое втихъ имень вергђдво бойе,

Ч'Ьмъ сомнительно. кь отчету о глоссарњ г. 1(вТтаева.

Что ' овь вНпшьвовалса трудами Моммзена и Фабрепи—это wre-

и донатно (ивъ uoccapia посМднаго ванты