— 14 —

c06i велико! корнств, . що вони мають в руках воеводу ромейского (себто вв-

зантвйского) Бо ciMH народами — Склавивами i Антами не править

один шуж, але з давпих живуть так, що иорядкув громада), i для того

вст справн, чи Ii4nc.WBi чи до громади йдуть. Та можиа сказатн — i в ycix

ся здавна. единого що молоиью насплав, узнають вдиним владикою всух

i жертвують вму k0PiB i всяку худобу. Не знають дол! (фатума) i 30BciM не

признають, щоб вона мала якусь силу над людьми, але як хто мае перед со.

бою смерть видиму, чи в xop06i, чи на BihHi, вони за жнтя свое, як

що не пронадуть, жертву богу, i спасши ся жертвушть, що i дума-

ють, що Ti6I0 жертвою сппсли c06i жите. П[апують вони pitIkl1, НИМФ i

божества, и:ертнують Ум усУм i з тих жертв ворожать c06i. Живуть вони

в лихих хатках, селячись далеко один одного i нсремП:яючи часто кож-

дип свое мешканв.)) Виступаючи па битву, на воро:јв IIilili,

машчи в руках щити i Ейк•и, а одягають. не

мають сорочки, ani илаща, але Ti.1bkH в коротких споднУх стають битн ся

з ворогами; У обох нова одна, проста i варварска. Виглядом вони

також не pi•.kB'iTb ся меж собою; BCi вони Bucoki i надзвичайно тУлом

i волосем не дуже i не i не впадають зовс!.м в чорие, а

всУ. Жите провадять суворе i як i Маса*ети, i дуже бруд:й, як

i Ti. Але вони 30BciM не i не i в простотђ заховують звнча\'

YBCki (ryueki). у Склави:йв та AHTiB колись було одно: за давних ча-

ciB i сих i тих звали Спорами, для того, думаю, Il(0 заселяють край розкида-

ними (

i оселями.3) Для того й великий

60 6i.TblIIY частниу того берега Тстра замешкують вони. Доти иро

край

с: народи“)

таяв, в неволю до Славян, на также ВикупаениЛ з неводу, став

Bin удаватп 3 себе того He6iztIBka вде Hapeuwi попав ся в руки Гре•

кая. Герулп, II(0 покликвлв Греки до помочи c06i. но дорозУ иобпли Славян, що

грабували 'l>3kii0, при cil нагом попав ся i З сего поводу подве Про-

k011iT CBin важппП устуи про AHTiB i Славян.

Сеп клясичниП текст иро YCTPin AHTiB i Сла•

вяп не тра розу»йти так, що аонсУм не пли вовн а що не було в 1х од-

вого монарха на цУлиП napib i що вищою властию иолутичною зоставала ся рада

народпя, очевпдячки, князУ, як i булп, не мали велпкого в житУ

х) 3BicTkY про 0kpeMi мешканя тра так ap03YMiTB, що жили цереввжно

не велпкнми селамп або MicTaMI', вле хуторами або дворвщаип, невеликими оса-

дамп. Трудн1ще 3p03YIiTB Ti н1би HenepecTaHBi oepexin:r ; обясятоть

се так. що Ti були тодУ в стан! руху, нероходу ва cuoi

на яких 00TiM застае Ух icT01)IM. Адо може тут е П яке небудь неиорозу-

xinue, хове тутяк# небудь нероходи,

на пр. з оборониих

осель на хутори 'йдчао ni60p06ck0i роботи i т. я.

3) Внимавши 1[p0k011itt зараз пробуя c06i его обясипти

; се звичайна метода. в яко! повставии вс! Ti

— Спори з

з грецко! хова

вазвп, nki ми вжо бачилп. IIp•tu0It0Ai6110 в Спорах бачуть покручено

слово Серб“, що дав!йшими часами було загальною назвою славяискпх

i часами Ti3bk0 зоеталось сиец;ально за деякими народами (як то було

i з словом Славяне).

IIp0k011iB не оседь AHTiB i Славян, як то робить

Тордан. Тут i вищв (1, гл. 27 :. .Увнп, Склавини i Анти. що по топ 6ik Дунаю,

ведиеко берега, хають 0B0i 6aTbkiB0ki осели ) BiR Mi0TliTb кодо Дунаю без