— 16 —

ис проминаючи дТтеП, алс на ветх разом погибельну узброточп руку, пшйшав

зайровпдпти смерть ск:лыеи е.пли. lIyhIIY10Tb он церкви, сиято:ци погппять оя ; пп

ix »АсцТ олтирп аливпнпп h жортпи; rnnpllhctec побиннпн

смерть >kIII0k. Птхто

IIlnlIY10Tl. жерелп П дерева.

не IlU бул. кому ипетуннти.

понуе.кпв. може

що баупто тпкого иотер:йв 1зрпиль.1)

44. Добрий настир не був тУлом, а духом був з Богом i пе.

ред лщем i читаючи в судах •невис.тУдинх, не дбав про оборону

i II031i% Але на рептг; ис )lit• так лин:атн i творить тут чудо не

мепче BiA иныиих. коли впрвнри YBitlIlTlI в храм i иобачиниш гроба2), но-

ItW там в скарб (60 h сирпвдУ то був скарб), i ваяли ся роакоиувати

— ослабли в ix руки, ослпбли ноги i звя;иий нсвнднимн каПдпнпми, сто.

яли Itepyxo»i, HOBiIi дива i страху, но мржучи н!чош як

Ti.'bkU стогнати.

45. Воевода Ух, побачивши таке чудо, сповнив ся страхом i дивом

„се спла Бога, що i3

i якнм чином стало ся таке з войтми. Той :

не4стнованя IIPIIBiB се все до icT110Ba11}I, що чинить все з свое: волу, якому

ант цар, пну володар ант князь, апт

Шхто пе може иротпвпти сл,

инчйд. З вго волу ц:чй царствують

варвар, кото б ти ис назвав, llY.'IIIt1

ними жертв богам, устрояючи олтари tI злпваня „Ллс то, чо.тоийче, пе прав-

лкЈм вп жертвуь•тс (зливактс) i пс з таких жертв т;шить ся ;

боги,

Hiwt•o вму пе 110Tpi6110, 60 BCiM BiIi волџ$б.“

Каже той: па 6 якась

жертва, яку ваш liit•? як топ, хто потрМув такоТ жертви, може

уважати ся таким, що не 110Tpi6Y6 ? и 3)

46. Здпвоваии{1 тим BCiM варвар ся все то зробнтн як наИскорше.

Дав волю свободу хрнстнянам, накааув тм проситн Бога i сьвятого. Запалюють

батато правлять весночну службу i cuiBll ucu.TbMiB. Варвари

ють ся з богонослишго г:йву, вчиняшть якусь угоду й умову з християнамн.

уже вони пс не аисважали божих a,napiB, не

1) Маемо Руси на 1ЙвденниП берег Чорного моря, ц!лкои анальо-

1'ичвиП s находок 1горя 941 р. Русь в'явдяеть ся Формою 'Рб; (indeclinabile),

як вигам в византийских жерехах. Прязнаючи тут 3BicTkY, як сказано,

l•nwi полов. lX в. про Факт в початку того BikY, будемо мата чи не наПраннПшу

невну вгадку за Русь. Ц!каво, що вояа вистуиав тут як охе

добре вагиу, пе вовнП. Про сого народу не находимо :

ряс“, якпмн вго вхарвкторнзовмю, иожна ошшково добро нрвгклцати як до Сла-

вяи, так i до ипьшпх народ;в,— впо!ш Тк жестока влача i uoralI0ki звяча\; що до

ко:йя (De Ь. Gotthico lII. 38: на налу сажали, палицями забивали, жввих на.

Bip.'B, що вбпввють вона натякае, що автор навявував Русь якимсь

чином до TatpiB, отже Bi6n BiABocHB до IIiBHiqHItx 6eperiB Чорного моря (в стм

иожва вазву Руси у Льва Диакона — Тавроскнти).

Гроб георгиа Амастридского.

3) Дит хрпстилнин про правого . Пога П рцять див впввопнвя

20ix привести иею i воску, шаповвтп храм i иуотпти