— 21 —

Арабоква i0TOPIk i геиальо:' Абудь.А66ао Ахмад i6R4xia i6RAxa6ap,

проввискои иь-Виадурп, в Ввгдадв (род. т початку ИХ в., 892 р.) в своза

пКввжцУ иро вавоеваяе крапа, •uzcaHin в 60х рр. IX в . воствввв пткаву 3BieTBY

про арабский ва кра; з VIII в. Допоянюе П обяснюв ею Bixoxico опо

Biaua i0TopBkB Абу Джафара Табари (себ то — з ТМарпстаяа, писав

коло 914—5 р ) в его .,1оториТ що заховивеь одначе зде6Иьшого еже

в ui3BTMnil uepeuBkiA переробц[ Аль Вапдури ввдав Детуе, Табари ЦатеиВерд

уривкв в них в вгадв:йи B6ipH“kY Гаркавя.

Аль•Баладурн : (Марван) вступив в землю Хазар, з боку Баб-аль-Ал-

лапа, i BBiB до nei Аида i611-3WBpa ас•Суламн [и] Абу•Язвда; були з вимп

I!tpi ripeki з околиць Баб-аль Абваба.[) 1 Марван наиав ся на Славян, що

жили в землТ XoaapiB, взяв у Ух в неволю 200 люда (або — родив) i оса-

див Тх в XaxHTi.S) Колиж вони BOTiM Вбила свого старшого i втТкли, BiB (Мар-

ван) догнав i побив Ух.

Табари: Марван зклпкав Binck0 i взявиш вто прийп:ов до проходу,

аванто все нобнвашчи, аж приПшов в Самаидар, а се одно

а MiCT хозареких. Т'пкже. нрић:пло Bittck0 з з на

Лсид.мь-Лям,3) 1 у Мач»нппа доновпилося до 150 тис. З сух вт.

ском i1110B . BilI до MiCTa Самандпра, дс живе король хозпрский. Хакан вттк,

а Марван NL.ni, лишивши MiCT0 позаду себе. i став обозом коло Славян-

скот pikH, наиав ся на осел HeBipHux, шобив Хх устх i зруйиовав Ж) тис. 10NiB.')

П т р И р х Ф от и Е.

ФотлЛ (t 891) був походу Руси на Цвргорд 865 р.

i квве шро нього в двох своУх казанях з поводу того походу т*.•.

tP6G) i окруж. посланию до грецких оииеко:йв з р. 866 Не ввахаючп ва рито-

рвчиу Форму (особливо в каввнях), с: ипсаня мають важне ictopat.iH0 3HaqiBE,

як голос Текот казань сих став лвшо в 60-х рр. i ввданяП

кои pa3iB : в Lexicon Vindobonense 11аука СПб. 1867. Fragmenta hist.

graecorum Мюллера Р. 1870, нарештт 110BouepeBipeHBl текст в грецкт часопвсп

1881, N. 9 i 13, переклад роспПскиП подано в часов. XpneTiaBczoe

1882, IX—X; иодаемо нереклвд з текста Наука, uopiBHBBBlB з тли H0BiI-

шии перепадом. Посл•нпе Фотия Bi010 давно, вддруковаяе ще в Photii Epistolae

1) Марвап був, як 0t10BiW0Tb i Табарп, вачиьяпкоя

iti"ItoY, ийрмоиско! границу калп•ата за калп•а 1'иш•мв, в I-in пол. Vlt в, з 743 р.

саи стан калиеои. Походом Bilt i1110B, як пидно, барогом хоря (иро-

xik Ал:мйя в на Сохеидер. то був кодо

сучаених TapkiB вбо Тарху, на kacuanckiM борозТ, на 1Йв'Йч вјд Дербента (того-

чиного Баб-аль•Лбваба).

3) Хвхпт — (в Грузит).

3) Помплка, 3aMicb ас-Супии.

4) аль-Валвдури i Табари иоповняють себе п“иолу, i з впх

вожна вивеств, що Марван напав на осел! Славян, що мешкип ва Схавявскбп

pilI, nix зверхностию хозарскою. Як сказано було. араб“ ввзввають Сдавявекою

i Рускою частит: Дона i Волги. Неп поводу заперечвти тоху,

не призваватв, в басеПяУ Дояа могла мешкатп в в. значна сла-

вянска (хоч чвио тио. може П иобИьшене); сдТдом тих uiueHH0-cxiABBx

славявско-руоких в XI в. зоставиа ся Тмутаракань, що том одначе буза вже

островом, яньшо! славянско•рускох терпторпУ степахв, що заИвюц

орди (иро се у Марсова Геограыя НачвдьвоП ятоиисп с. 149).