— 45 —

Коло мене стояв з PyeiB, i я чув як балакав BiH з товпчом,

що був з ним. Я спитав (тоомача), иро що BiH 3 пим балакав, i той BixuoBiB,

що Русин сказав ему: „Вн, громада • арабска, »•pni, 60 берете найдорожшого

i наПноважнШшого у вас й кидаете вто в землю, де вго тднть

i хробаки; мн же налимо вго огнем в одну хвнлю, i BiIl зараз же вступав до

раю. и Дам BiII ся надзвпчи"по i сказав: „з ласки свозу до He6i•k-

чика владпкп кто (6it') послав BiTCP, тпк lIi3b.M0 вго за годину.“ сиравлТ

пс минуло годипн, п иже i: ч0всн, дерево, i дувчииа стали самих

11011i.10M.

110TiM воин .MiCII, де стояв витягпепи{1 з води човсн, зробили

щось до округлого горба, встроми.лн в середину велжу березову палю,

написали па HTIi i руского короля, й niIll.TII c05i.3)

ико разом з ним вяирають i дають

себе на смерть за исто. Кожен з 7х мав дувчину, услуговув вяу, мне голову,

готув що ic,TH й пнтн, i ще другу — наложнвцю. Сх 4C() люда сидять nix тро-

що родич, 'йдивлюючи, поступав зпдои, може була прппадкои

ll(o буп голиЛ, се могло бути знаком жалоба.

— можо ваотуиав огонь од BiTpy.

и) Обряд ногробальииП рускпП, як вго онноують (1»адлап i зна•

(Лверян, Pa.(11MtwiB i Впти•йв, i p03BiT3.x па

вадиУпряиских

(в земл; Полян морцТв но палили, i iMR Руси з'явлле ся у

мабуть тому, що народи прпПнлли се iMn, належучи до держави РускоТ, Китвекот).

В л\тоипсУ сказано: „и аще кто умряше, творяху трызну над впмъ (себ то гри-

ща, борбу), и по семь творяху кладу (креду, CTic), в втзложатъ на кладу мер—

тв%ца, и съжпгаху, п но семь собравше кости, вложаху въ ссудъ маль п ио-

ставляху на столп• на путПъ.Д p03BiAkrr (3p06.Ieai П ouucagi Д.

Самоквасовим в Трудахъ kieockM'0 архоологич. съ±зда т. 1) иоказують, що ieny-

нали два трохи 0.(MiIiIIi способи похоронного наленя: в 6i.IblMItx, богатщпх моги-

лах, до, знати, похопано лкпхсь kHn3iB або старшину, налили мерця на стосј ра-

зом з pizIIBM маПном. i все засинало ся зеялею, так що се Biat10BiD8 циков

Фадлана В могилах (особливо т. зв Чорна в i Гуль-

бище коло Чернигова) поиереду сипали з землУ терасу, на П ставизи вилквй

CTic, збитиП зал!зниип цвяхамп; було положено па стоеТ в богатж

y6pani П коло иего Зброю П речи (начини, kicTk“ до граня), трохв

оддал\ мвтра) лежала в убраню; но сиаленю (огонь був таки“ ве—

лпкиП, залУзо плило) прясинали со земдсю, П на ни ставило ся начине

з kicTbMII zepTiBB0i худоби,

при TiM часом Зброп, cpi6Hi роги; в хогизТ

ЧорнЛ монумента ив цеглянТ основ[ ki.IbkB знаПденн.х в (.•Ix моги-

лах монот з к. 1 Х в доводять, маемо похорони з к. 1 Х або початку Х в.,

отжо майжо cyuacui з 0110BiWIEM Ф.

могилах меньших находили kicTkIt He6ix-

чика (разом з ki0TkaMH piZHItx 3BipnT) в начинж так що, знати, спалено его бузо

до iIIAe, i п;сля, як спалено, 1i0Tix 3i6paH0 в начине, со поставлено на наспизнвП

горбок i виспнано могилу ; ином в могил\ бува•: П не одно таке начине з kicnn ;

пнод\ разом з такими начинями стоять що, може, булп з етравою. Сеп

обряд таким чином I1ix слова лутоипси i i хи, звачпть, п-

емо таи оппсаявП обряд но.хоропу звпчаПного люду. дае тИьк•п згадка

.'iT01Mci про виставлене на cT0Bui; его иробувалп обмппутп, p03YIiwn: стовп як

насипанпП горбок (санскр. так як маемо у Дусте. 1Цо до наивсТ ва хоц•вј,

31•uauoi у Фадлана, то е ще виразпа иро лкесь ипсьхо руе;е

у i6n-IIaanma (що ппсав коло 987—8 р.), той каже:

на щирость якого

я иокладаюсь, казав що один кавказский цар носилав его послом до царя PyciB; Bin

доводив, ико (Руси) мають букви, на ;

ноказував впвТ шма-

ток дерева, з знаками; но знаю чи то були слова, чи букве

(1'аркави ор. с с. 240); i6H Надвм подае Л koniro тих букв, вле Ух дарехно иро•

бувалп обпсппти (i з рун, i з иаголпцУ, i д арабскбго письма).