— 20 —

дфввви. •s. урду евом иуовв »берати [еопв•ичвј Bimoon џя •втоковвх прш•

; 1“вяПше вив в Багдадђ на калиев. его ираця „Книга i дер•

жав“ иве пяИсь поплутаввП характер; обясняють, що иоч•тков• радавц{и вапи-

зава коло р. 846, uotiu автор П допорняВ, так шо повнПша редакция шиоиа оя

ив десь ио р. 880. Дут вине его оповјдаџв пр торговлю руску налевпть до

l-oT редавхјт, значить наивино ще в l.in шолов. lX в ; додаткм ui3in.ll0i редакци!

взято в [ Нове видана Ибн.Хордцбега, » •р•вцузкях перекладом дав Дел уе

(М. 1. De Goeje) в Bibliotheca geographicorum arabicorum t. VI (Леидея, 1889),

подаехо текст 3BiATR (р. 16); oupiM того випка в ного, в poc"ckik перекхад!,

з доивднвм •коиентарем е в 36ipHIlkY Гаркавя CkuaHiR иусульивнскахъ писателей

о Славянахъ я Рувскяхъ до конца Х в. (1870).

Подорож купцув русквх. Руси, що належать до нар оду славянского,

а найдалеких краув Сакла6а1) до моря Румского') i продають там ФУ-

тра 606piB i чорннх лисиць, а также мечи; цар Рума бере десятину з Тх

краму.3) А то Тздять Славян, переходять через Камлидж,

столпцю X03apiB,') i там володар края бере а ix десятину. плавають

човнами по морю ДжурджанаЬ) i до того пункта берега, який мають на

мету. [Се море мае napacaHtiB]. [ноди вони возять CBiti крам на

сивиТ BerOPAiB [з Nicra Джурджапа] до Багдаду; [евнухи uaBMIcki бува-

ють у ix тут за Вони вд\иоть а cc6U християн i платять для того

податок иоголовний].Т)

1) Славянщпни.—оя Форма, ввячаПнв у apa6iB, повствп в грецко1 Ххћ.*ђуа,

се Славяне; впвче натяки i6H Х. яв жереао.

Дуже важна Руси

в якого та огла увятись — багдадских T0BMMiB, до яких ввертив

ся pycki.

Себто рпиского, ромеИского

— вввантвПвкого (Руи — Византия); так

звало ся орне море

3) письмеяяик ал-Факих (1 •нох. Х в.) додав до сего :

,DOTiu вертаючпсь, вони Идуть в Сапкуш, город zuaisckIIA, i BBikTH вертають ся

в крат в бачать Тмутаракань.

а) Камлидж. . [тиль, сучасва Астрахань, на устю Волги. Назвиоко

Славянска pika дуже важие; воно вяже ся з BiA0M00Tnn про осел:

у Валгдуря i Табари. В потному YCTY0i ирикладають се in

до Дона, до Виги (власве (йвденноу частяни ei, яку араби уважали разом

в Доном двова рукавами одно\ до того Хаукаль (2-oi пол. Х в.)

пазвва; „Рускою Воту, а ni3RIlumn пясьиенћик Димешки (XIV в.) • зве

Дон Славявскою i Рускою (у Гаркава с. 107 i 221).

ь) Море Джурдцвна

Каспийске, П пореввжпо вго

частпяв.

в) так вже в l•in под. 1 Х в. Рувь вап широку торкювхю з Воантвею

з сходом; св ясно, що вопа вве давнђПшого чау мошкма дооь

в краях ппвденпих. 1Цо .пјирока торговля веиоль руских з сходок 1отнувшла, i то

в давних :йдтвержують скарбн монет (Туркевтвну i кып•ату Араб-

ского). що в двачному числТ ио Укра!пЪРуси; монети ci ночянають оя

з VIII в. i Вдуть до оередпнп Х в , оли ся торговля упала.

7) ЦЈкавв ся згадка, що купцу pycki удавали з себе христяян; що меж

спин купцяии, бували i в Византл\ i в Тавр:ч, вжа з початку IX в.

могло бути чипп хрпствян, се езовс\и природно: ввще noaaBi жития показують,

як в часу Русь знаемип сп з хрпстдяяством; то було ввпчаПве явище.

про суходолои (мабуть тих же куп

иро яках BiH перод Русаип), згадуе BiH про транзитну

торгоыю через кра\ pycki: купцу Пдуть „но и Румои, через кра\ Сдавян, в Каи-

лвдх, столпцю X03apiBU, зв{ти КасииПских море“ в Туркестан, i •n.Ii

• — в Китаа

(р. 116). 0kpiu поданого уступу цук•ва у в

пр титул у piBREX Itap0AiB (р. 13), що цвр Спвян зве ся князь (кни).