— 46 —
вон (короля); троа у вго велики1Ј, дорогим kBNi118M оздоблений. На сидять
з пим сорок наложниць; з трону BiH Hiko.'II ие злазить ; як схоче поТхати, то
фводять коня до трону, й .3BiTlI BiII на ного спав, а ик схоче зл\зти, то :йд-
водять коня так, що BiII алазпть на трон. BiH мав ивьйсника, що командуе
Biijck0BI, ходить на BoporiB й заступав вго у IIiualIltx.t)
Отсе я взяв з заипсКн не слова; BiH мав
новыати за все, що 0110BiBi l}ir жс кра:цс знав, тут в иранди.')
Про сего ивоьиевяпка ве мвемо:ивПжо птяких саме in его, як
заховио ся в pykouaci, не можавво, поправляють на i611-PycTe. Свою
. Кнвгу дорогих cnp6iB" написав Bi11 в .itt иол. Х в., але докладнИше трудно
час означити: поршиП видавець, про•. Хвольсон ував П до початку Х в.,
проф. бачить в i1 вираз:й с.йди „користаня з его
иро Славя:йв i PyciB у BcBkiM PB3i хоч шико справд! сл:ди невдалоТ ком-
тяциу, сволучспя супротилсжинх Уривкв текста видав проф. Хволь•
сон [йд иазвою : о Хозарахъ etc. Ибн-Даста, i Гаркави в своему
36ipH1fkY,• BiAouIlB текст (з одпого руконису) взагал! недоклвдппП; нодаемо его
з вцаня Гаркави.
(с. 28). Меж краь•м lSuxacn:tkiB i кравш Славян десять дјйв ДОРОГИ ; на
початку славянскот зем.й 6 ..бан. Дорота до края Идс степами, через
нотокп ЛУСИ t•ycTi. Край Славян —
Ант anI pi.nI не мають; з дерева вироблщть . II(Hi6Ile до там
у Ух i вуликп для i мед IFii.wn;lIit ааховувть ся; со австь ся у Ух
улишдж, один такни кухоль MicTHTb коло 10 ноставцђв вго. Вонм насуть сви-
ней, IIi6H овсць.3)
Як вмрс котрнИ, вопи 11a.MITL вго труп. 71{iIIkII, як хто имрс, деруть
c06i ножен руки й лице. сиалять мсрця, другого дня Путь до тош »йс.цн,
де то було, збирають noni.l, складають в начш:в i ставлять на rop6i. За pik
ио смерти беруть двајјцять меду, ннод\ :цось 6i.nhlIte, пиодУ
щось меньше, несуть на топ горб, тамже збираеть ся родина Удять,
иють i 110TiM c06i. Як мав трох 7-ciII0k, i котрась каже, що
любила вго, то приносить до (чоло:йка) ,'lBi и:в.лТ, Ух вбннають
в землю сторч, .трстю пало кладуть внерскн, но сере,џпМ Tikt нонеречппн
вяжуть. шнурка, (•,ki11ka) став на лавц! i ki1101lb иппурка вяже c06i
ш:Й. Коли вона таке аробить, лавку ввймають з• uei, i вона висить, иоки
1) Св дпсять трудно приложити до побуту руско славянского
(я ак само П руско-норманского), маемо поред собою щось орпзнтальнс, що
наПбИьше наг•дуе, як справеџвво зауважсно, иобут козарскпП (кагана П его
. HBMicHBkaB
беев); для теорй, що до князТв варяжсквх в klITBi сидУлп козар-
0ki дпнастп (Teopii одначе дуже слабој), Ф. е одною з Ейдвалии,
мовлпво, що Biu тут просто Козар з Русамя, такжо як, Сачили мя,
Dur•piB волжских взяв за Славян.
1) Су слова належать Якуту ; оспив1м виразои BiII що раз, як i з по-
чатку,. впсловвв CBin скептяциаи що до 0110BiTIT Ф.
3) Вадияаки
— Печен\'ги, що з ИХ в. стали розиросторюватнсь
в чорноморских стенах; про яко MiCT0 дограиичнв каже Д., трудно вгадвтя,
рро•. Гаркави догадуеть ся, що то Киув.. Слово ухвшдж проф. Хвольсон правдоио-
уважав за вулвПИ
HBT0MicTb д. Гаркуви читае псиджу , напиток, вгцаниП
у Фадина.