gina и Vitu Rsgui—am) С“етИва Спив

(Librtu —ptu RaguiIB вь omni jure Verti dominii

B&rta et viIAicta, disrt. 1771), п—

тем вторй пушпт стогна. Но тао

ти писа“ля чито —вь смут-

ВВИВ, ИПР. мопстярвип В ЙОВВСИМ,

уве Illyrici ±ai, увиввп у ввх•

ошябви (t. YI, 46 ппр.), тторнхъ вар

варувиваетъ еще Пипво, их• ошиби

в въ В. В. Мавушеву, смы в

Сидичу, вайда у вихъ почти ть птершъ дли

naeBia. Тавъ овь на слот в•рвть ЧЕМ въ

Дубрвнива, вотор попг— въ 28 г. А Чер

пришел въ такому внтду и.йдстви тот, чт

ху, вотору» спев х.аздвли въ 2B в 279 т., привиь и

Сыову и Эпвдивъ, воторт

опустошив слаиве, I'Mnmie въ 646 г. и

azio, за Эпвдавръ Двлмвтсвт•, а ив±тво пь Константе

п Пофврогеввта В. њп. 111, 29), что этотъ пхМдвЮ в

Салопа, разрушенвые Хортами вь 638 г., див ввчап

Дубрввиву. В. В. Мавушевъ тавзе сиьво довриса инъ

тпрс± о вачал± дубровввцввхъ а±товвсей, вотод оаъ

въ началу YIII, или вонцу YlI в•Ьи. Мы у—

свили, что дозвво думать этому, но вавъ

г. Мавушевъ не уваль въ начиьныхъ пв±тЫхъ л±топвсМ

—Ковставтвва съ воторнмъ онъ, вмети,

долвевъ быть звавомъ. Увлечеввнй Сладвим•, ов• ваи•тъ

сурвыми в р“виии upaaeziuz Давдшо и С“ииво•, а

вежду тьмъ сочшевво вивавомъ съ хрввими

в Альтинатсиго, сдувиди для вих• источ-

нивами. Мы моги бы уваить uozecTW по"внхъ ведо-

статвовъ Кирвой ввигв Мавушев, бя вижв въ ви-

ду прдствввть МстоатльвыП Мор ея; во ио входить

въ павь настоящей —тн. Мы уваземъ вмЬто

достоивстт его ew—npnouaia. Но и по

втивство ве безупрчвж Когда смотрвшь выторш про-

=Big, напр. IX, ивъ Растив, то р•шипьы *

пу"ишь, почему г. въ этого,

виь обоваемаго, автора Хего стравичвв, ва шторыхъ

при томъ три отрыви, а во Сффаиа Раццв, воторыи по

Мщему врввнавЈю и Червы, и Саадвчв, и самого г. Миу-