слов——.

И въ ropy яко едень,

Долонь, псоп долгопустнмъ,

Быстро сптшаше отъ муха кь муху,

Отъ сильна кь свдву по всякой Впств,

Кратко слово ко вонь скрыто рече;

Поклоняса богоиъ отсюдъ въ другу сп•ы.иа.

И мину депь перш и мину день вторы,

И кдажъ третьиъ дува въ ночи бнша,

Сввхуся uyxie семо въ ось чернь.

Кь инъ адв ЗаЫ; отца вхъ въ увал,

Въ глубокаго джа,

Ступи Забай вавввзше доаовъ,

Взя Вфшпо звучно:

«Му“ братскихъ сердецъ,

Н вскреввихъ зраковъ!

Вань пою вайнвже съ доп псиь,

Иде съ сердца мн•о,

Съ сердца наиниж•ве,

Погруженна въ горе.

Отче сойде кь отцеиъ,

Остави въ хьткя своя

И вою аюбицу,

И ве рече вв кону.

Батв! ты молви въ нип

Оте:вини слови!

И првде ,чужв

Усвљно въ дтдвяу,

И чужими совы заповвда,

И кап се сдве, въ чужей Власти

Отъ утра по вечерь,

Тако бы ся сдоят

Дика» н жевамъ;

И едину дружу вап нити,

По пути всей сь по .uopdxx,

И выгони хаевъ (Hain—ncb) вси крагуи (грачи),

И хаки бозн въ чужеп Власти,

Таквиъ же кланяти в 30;

ОсенвТ праздвикъ капаш.

55