— 74 —

сив, не оборонити, в.ле й u06iA00 авеличати, наслав BiTep на спокЮве

перед тви море: inu:ue 6 дли незручно було пускатн огонь. так

опинившись ио Рудню, пускають огонь навколо. 1106ачившн со,

Русь з кндавть ся в море, вол*ючи Мише в MOPi втонутн,

як огню одн:, бронями i шодомаши, lIilM.MI на дно, щоб

н\колв ве вертатись, плаваючи, па самих хвилях морских

й HiXT0 того дня не уратував ся, xi6a спас ся, на землю, 60

Руси, тому ир проходять i там, де води дуже мало, а Греки того пе

можуть хеландиями за для Тх глубокостн. Iutep того з великим соро-

мом вернув ся до свои. Л Греки, здобувши u06iv, вернули ся весело до Ко-

стантииополя, ведучп а собою богато живих (BoporiB): вс;м Ум iMuepaT01) Ро-

ман звелТв поутииатн голови в присутности посла короля ГуП), сесто мого

1)

XXtll. Продовжеп РмЧио•в.

Хромку PetiB0Ba, абата Прюмекого монастира (Т 9l5), що доходнп до

р. О, отор (ивбуть монах з ионаствра св. Максимина в TPBPi, де

пасав i вмер PeriB0H) 00BiB десь в середину Х в, вж до р. 967; BiA0M0@TIt

его з серед. Х в., як сучаснпка, дуже для явс специяльво IlTkBBi 3BicTkE

за руску. Текст впдаио в Monutncnta Germaniae hist., scriptorum t. 1.;

подвеио переклад

959. Поели Олени (Helenae), королеви PytiB (Rugorum), що охрестила

ся в Костантннополу, за Романа, imuepaTopa костантинопольского,

— нещиро,

як n0TiN показалось, прибувши до короля, просили, щоб .ноставнти тому на-

епископа i

9Ш. Року BiA воилощеня Господа 9W король •сьвяткував

в Франкфурту, де всечеспнП епископ иосьвнтив Либуцня, з мона-

стиря св. Альбана, епископом для народа PyriB.

961. ЛибуциП, задержаний мипулого року дикими перешкодами що

до дорти, вмер 15 дня мартових календ (15, lI) сего року. На ero ор-

дииовано для загранично! DIicii Лда.тьберта, з монастпря ев. Максимина,

стуиом i заходом архиепископа BlI.TiI•eJlbMa, хоч топ мав добру Bipy до него

i Hi в чому теред ним пе завннив. Побо;юйПшнй король, з звичаПпою ласкою,

споряднв вго щедро встн, чого той потрибував, i з иовагою вирядив вго до

проду PyriB.

962. Тогож року Адальберт, впсьвячений на епископа для PytiB, вер.

нув и, ие змо$ши јробити з того, задля чото вго послано, i нобачившн,

що даремпё трудив ся ; де яких, що були з пим, при иовороту вбито, i сам BiH

а великою трудности:о ледве спас ся; коли ж ирибув до короля, лпскаво вго

• припнято, i богоулюблсиић архиепискои як брата приПмав вго

уеяквм добром i вигодами иад*ляв, щоб нагородити за •таку тяжку дорогу,

що BiH вму вигадав.2)

1) св з 0t10BiTHEH жеред византиПскпх, бачпио що

Лтудоравда доводу Иедоклвдне, внае Bia Ti3bkH першу битву :горя в Греками.

Ди! — тип часом як у Л. герои вистуии iuu. Роман; Bnannncki жо-

реп ав яього цИкои ве згвдують.

2) Про сеп же Факт трохи 01i0Bine Мтоппсь. Гвльдесгетискв

(в Е. Х в.) Айд р. 960: првашли послп Руокого народу (Rusciae gentis) до кору