— 109 —

шшадаа: 60 далеко лтоше Bip)'BaTu в Бога правдивого i творця, до сотворив

иебо П землю все що П. Також доводив, як то не випадаз могутвпшим

людям в так1П T0MpaBi блудитн

в такого Бога, що жодвот похочи

t на вго всю вагу покладатп: яз вашим розуыпм можете

но ыожо вчиннтн,

зрозуьйтп, що ми пр:ч вам пропов}дувмо ; i я н:колп це перестану вихва.

лятп вам правдиву Bipy i елово Боже, щоб могли всемощиому Боговп плод

принести.“ Король довго противив ся П не зго•жував ся свт звпчаП

i культ 60t•iB, та за лпскпвою помочсю Вожою 3.Mic ap03YMiTII, що велика

водив (Олпв) краенимп бес!дами,

то иомнлка а 1х Bipnto попереднню, i з жер-

твпми, то роауму противно, п христилпскп nipa i кра:ца i .'IIItna; до

того Ill)IltIllt0B ив.) П голов кироловп, тпкож, ап натхнснв.м Божия,

за то нстоюналп, тпк король з уеђмп свотми припнлв святил хрест i щ$ав.

диву Bipy, i BCi мешканцТ вго края стали християпа,ми. 110Ti31 Олав 3Bi1TB ру-

шив, а слава про вго велика Пшла CkPi3b, куди Biu пе проетував, пе Ti.Tbt:u

в Крдарнку, вле i в HiBIliMIIIx краях; i та слава i вчинкп, що

чинив щодия, вжо П тодт розпросторилнсь на до НорвейТ.1)

ХХХМ. Е % т у ид ова о а е а.

Сап ввхопвлась в кодоксТ зва:йм Flateyarb6k, себ то з острова «ТхатеП

коао Услапди\, пнсаи{и 1387 р.; логадують сл, ic.1tutxckin opitinu, з вова

списана, Ei:• наловати до kimtn .Xlll або початку XlV в Коли ваипсана буза ев

з початку мовою латинскою); в 110BBin Eipi

oata, (иожливо

i 3riAItnn 3 iBTopII"H'IMH в;домостпмп 3MiCT *i:• бя вказуватп на чав зпачво ра-

пУПшиЛ BiA XIV п., хоч зпову недокладирств роблять вемождпвою 1•вдку

про занпсь оучаону. Прввабле:й iT, (лк СеиковекпВ, Ра•в)

HBBiTb на ocnoBi Л понравлпти л!топпсне, але се бухо б за Са-

гато, i справедлпвпм зоста€ть ся погляд, внсловленпП з поводу ii перед сорока

роками Погодвнпи (ИзсМдопа:Йп о. 287). що детал! cat neBipHi, ие

впжнв зм•альна картина ипбуту i ролу на Руси Скандппа'йв. Текст сагв був вв

данпП з латиискии иореклпдом в Копнпгм•опТ р. 1833, а 110Ti*

з пергк.тадох

латинским 4•раниуаоким н tntsses t. ll, 31й•гки П переклад ;

Сонковокого з ero увм•ами в рос. i;u6.'iureLli

в ниьших цукавиП

1834. 1.

3Bixei починавть ся icT01)115i про Еймунда i про короля Олава. 1) Був

король на Рии[, володТв в УйлаидиТ, в НорвеТ; крап его звав ея Рин-

[арики; був BiII розумнпП, ласкавић, npnBiTHuii i дуже богатий ; BiH був свноя

Е) Со опов;данв catII одному 3 видзтн7Пшпх icwptIkiB давпьоТ церкви ру-

скот, проф. Голубинскому послужило за :йдвалпну до виноду, що хряствявство на

Руоп роапопсюджуввди дружпнпнки uopxaucki. Другою е згвдка зТто-

пиона п 01101йданю про християнску присягу ll0'lkiu Игорових. „

• мпозп 60 6t:na

Вирпзи хриотьпнн•; пло М•гописоиь з сио!.ми иоглядахи на друзппу руску

як на нарлзску можо Л хст\н того сказати, що Miz дру жв н о ю (е Вв.

ряги) були христпянп. ll(o до 0110BixaH'I св[и (Ра•н досадувавсь, що воно lIiuuo

в вле gp03yuixoi BixoxocTn lmago mundi i но прпзнавав за.ния хвдпого icTqpnuoro

3Hatliro) про виляв Олава на розповсюдпепв хрвстпяпства на Руси, то тут е оче-

видно чл нв обмежувалось все справдђ па охрещевю Одава caxoro ?

тож ико cnfn дуже виляв i славу свйх героТв. Цукаво,

що Олав прнЛмав хрест в Гроцу\, :йсля служби в Русл; цУлком мохлпво, що

Норманн здобували BiA0MocTIt про християистпо чорсз зноспвп з Вязаптл€ю в ру-

Ckin ало абоолютио но можно c06i упнитп, в тих виноспнвх Руса

з Византиејо брали участь виключно Скандинаь•и, що були на Руси, а Русвни.Сза-

н; ; ба, воип ицо могли D Византию знати дорогу далеко ранПше, Eiz

олио