— 113 —
„дужо MiIHi потрМна вант новйч i порпдп, 60 ви, Нормаии, i p03YMBi i Cb*i.
TIBi, та ие знаю, що ви зажадавто а пашого добра за свою елужбу.• Еймуид
иа те: „иерше lItn6 пам спорядвв хату i иоклопотав• ся, аби лалп ми з твотк
найкращнх 3tu:aciB усе, нам 110Tl)i6uo.a в На се пристаю“, каже конунп
СУНЮ умовпю, каже ЕПмупд, полк наш готовий слухати твого росказу, хо-
дити па ЧОЛУ твото вЛска ti державу твою боронитп; того маеш даватп
кожиояу волковн унцию cpi6.ua, а кожному стериику ще uiB унциТ.в „Сего не
можуИ, каже конун*. „Алс можеш, пане, каже Еймупд, 60 3a»icb cpi6Ja Bi3b-
i с! речн цТиуватп мем мп самЈ, а не вояки i як буде здобнча,
тодт нам давати меш с! сронии, а як буде cn0kii1, то удержапв зяеишуь•ть ся.в
КОРОЛЬ на се пристав, i ся умова мала стояти двападцять
5. Еймунд мав в Тардар ик у. По cih YMOBi волки
h безаечпо Ух поуставляли. k"lIYIlt Яризлав звелђв абу-
донатп к•пмянпцю h обиПпптн пшиками чернонизп: ;
надТлпв Т.к всяким добром
дил т?шились i бавнлпсь вопи весело з копуном i Ero
Пе дивто вони тћпп.тись такою честию, коли ирийшов лист ко-
H)'IIta Бурнзлава до конунга Ярнзлпиа такого 3.Micry: просить BiH окру-
riB i торгояих MiCHb близких до кто папства, вони илатнли вяу невеликј
податкн. Конунс Яризлав конунсу Еймупду, хоче BiA srn брат, а той
Bi,'ltl0HiB :
пие в СУП CIlp:tBi латн T06i• добро! ради ; як хочеш 6vporu сл,
то мавш нашу готону; добре було б пе дратувати твото брата,
пле як Biu по cYii уступцТ, як я ciI(uiBmocb, зажадан, мо-
жсш вибератн
чи BiAcT)'iIi1T'1 вму свое панство, чи силою €rv боро-
нити i битись з братом, лк уважатп мсш мож.тивим оборонитц свою землю.
жптимуть за боязку, не кону пт, тап пе знаю
— на що б ти мав три-
мати заграничпе Binck0, як не ся на пас; але в СУЙ cup:tBi BU6ip T06i
полишаю." k011YHt каже, ни» пе може й Кумати, щиб мав свив пан-
ство без бороты;и. Тоду „ну то скажи послам свого брата, ти хо-
чеп[ боронити свою державу, та не давай ему часу зберати BiiIQk•a, 60 ро-
3)'MIli люде кажуть, пр битн ся в сво1й, як у 3eM.1i.•
Пос.тн,
верпушпись, онов[ли свому кону нови, що Яризлав Hi•joro ис хоче Bi,xcryuHTiI
брату з свив! держави готовн'1 бнти ся, як що BiH на вто державу паиаде.
„Мабуть, каже конуи(, c110Aiua6Tb ся 3BiTklIcb помочи, коли постановив з нами
борот“ сл; чи можс 8ki люде приПшли до него поради.ти нму
1) (.'i П умови Норма:йв з Ярославом дишуть правдою i предста•
вллють пирвзно T01•oqacIIi 1йдновини; з одного боку бачимо бакане лк
користаючп з обставии, з другого — дешевим коштом задоводпти, 63
П сиечатись Hop3taniB. Се нагадуе переговорп Володимпра з Вврягами lIic.rz здо-
бутя КиУва: piIua Взрязи Володампру: „се градъ нашь, и мы припхохъ п, да
хощемъ виати окунь па нпхъ по 2 гривны“; и рече ииъ Володияиръ: , потьхете,
даже вы куны сберуть, за м±сяцьи; п жьдаша за м%сяць, п не дасть спхъ, и р±ша
Варязп: „съльстплъ есв Haw», да покажи вы путь въ Гр%кы•; онъ же рече :
„идите“ (Ипат. с. 52). На першпП раз Епмупд в сазт задовольня€ть ся платою унциТ
(себ то гривап, що була niB фунтом) dpi6za, удержаяе HopxaaiB Ейхун.
довпх коп.тувало отже звпш 200 грив.; се нагадуе Ti 300 грив , щ» малп за часа
Олега Новгородц! платити ва удержане залоги варязскоТ в мира 110TiN, ко-
ристаюч« в обставвн, вовп плату в 12 раз
ио золота
г.рив. (золото раху€ть ся для того часу з cpi6.I0M ак