— 111 —

2. II ро у н да Patnapa. Скажсмо поиереку, що ЕПжупд

в Patunpo»: nl311ThIII0 трохи вернулись в Норвсйю, тим часоМ• як Олав неребував

в дпльшпх округах. почувшн про вшце згадап{ справн, Ейшуид иозњтикав

мешканц!в на 36tp так сказав: . Траиилпсь Ийе.чя на:иого BiAi3&V в ети. крат

справи; втратвли сьмо свотх i з Лх з соромом BBtHaHi

а краю; BiRi6pani в нас i родом kpeBHi, i з того ная таль

шкода ; теиср одип король пануе над Норвсй€ю, що давнТйше Ei.Tbka дер-

жало, хоч я П думаю, що корол;вство, де панув )Iitt товариш Олав, ирпйшло

до доброго володаря, ив вважпючи, що де в чому що до в.тастп поступав BiH

заипдто прикро. пр Bilt вчинив бн шсн\ велику честь, вик•лючнвши

титул королТвскиП.И Тут приято.“ обох стали рпдптн Олаву, щоб Bin звернувсь

до ()лпва i понробувпи, чи пе охоче Bin i королТвекото титулу вму прпзпатн,

але ЕПяунд сказав П! : пя супроти Олпва боротн ся не буду i не стану по

сторонђ вго B01)01'iB. пле для тих впжних справ, межи памп стались, не

ску. Щож на вашу душку нам зоставть ся, коли не хочемо й до згоди Пти

з ним, анх до боротьби ставати? Я знаю, що як би ти з ним згодилисц ве-

лику б мент показав BiH честь за те, що я на 6t•o власть не хочу нападатись,

пле то меш дуже неневпо, чи ви, мо! товариши BitI('k01Ii, зтерните, як поба-

чите ванјих родп•йв аневажснпх? А хоч мспе стали вп Ийдбивати, то upuil•

шло ся 6 тер[йти, бо мустли 6 наперед • (вму) присягнути П присяги TiBT Bipuo

дотрпматии, 'Гут вояки EtIBIYItA0Bi нитають : „що ж тп робнти, коли ХУ-

мавш, 11(0 не можпа й на ласку здавптись, апт з королем мвритв ея, що

треба П i3 остан:йх маетностей iTU на внгнанв, а до BoporiB не ириетавати."

. А Рапиар каже: „дужс Meni слова EiiMYIIA0Bi ио 60 думаю, що ве тра

нам свођм :цаствм супроти королевого мђ)ятпсь ;

на мою думку, тра пам

јцоб по.липп:вијн мавтпост“ i втткјпн, стати чпмсь вппџ:.м BiA ипь-

подуматп,

0110BiM CllitI апмнсел, як хочу. Прочув я,

вмер Валдп.мпр. король [арда.

преелпвинх, пле королтветво BiH сипами не piBH0 би. одни

став 6i.li,lIle иУж ; один зветь ся Б)'рнзлав (Burizlafr), HaiteTapn111iI, що

спадщину одержав, другий }1рнз.лав, TpeTiiI — Вартилав; Буризлав

держнть Кенусард (Кпув), частину Крдарнку, Ярослав Гольм-

Налтеску (Полоцк) з уст.ма палежппми окру-

[ард (11овгород), а третН'

тамн. Тепер меж IIlTIlI нема згодп, 60 топ що одержав uaB6i.1bIuy i! найлТишу

частипу не задово.ле•ипп сно7м i уважав то за кривду свов! власти, щ.ь меньше

мпв, пик батько, i унпжпв себе понпженим супроти cB0ix npeAki8.t) Тепер

думка така, як ви јгодитесь, IIl06 туди Јхатп, звернути ся до сих королтв

i пристати до котрогось, а особливо до тих, хто хоче свов королтвство цИе

заховати i задово.лс•пИ1 тим, щи батько Ся справа сдчинить вая

1) З усУх Володимера cata знае TiXbkR Сьвятополка, що зве Бурп-

славок (дуже иожлппо, що вона се in з ixeHex его тестя i союзника

Вартплав, як догму—

в Bilui — Болеслава) i Ярослава. ТретП —

ють и, в Врячислав полоцкяП, спя 1зяславв (t 1001). Тут КвУв ввстунаг.

()повтпючп про исзадоволвпа Сьпятополка, o•ta нозвичаПно щасдиио попада•: в сиу

нзагалТ зберателув давпьоу Русн: хотою будо

глибину сго N0THBiB, а разом

• чолучнти на ново земл\ державн PYCk0i, розд!лоиој братамп.