тольво призваввть, чо Ояъ пришел въ Mfpt, то

значило привдть Вго учевд и проповф•

двеаое аиоешлан•н, его ве Meccieo толь.

т, но Споиъ B0*inMbC). Ары предъ вреь

л»е0мь и оам•ь 1. Христосъ, вогда ГOЧип, что

кто будеть вТровать и крестится спасень будеть С). Пох

тшу и апИолн, совершая врет*, обязательно 'йРбовали

отъ жептщи•хъ ирииять• •в•Ьрн, Св. Апоа

топ ПГГУБ въ въ rcopia pacup00Tpazeaiz хри•-

вт<анстш Пвтитвтнвцы тпустилъ• въ • B—eaio толь.

вотЬхъ, wrope охегно арана•ли слово его Раввииуь

зоиъ и аи, Фплиппъ преподам, EFllPEie въ CuapiB

во пгдњ, когда пов*ли ему, благов•отвующеиу о Церввв

и' о имевп 1, Христа и, евнуха цари,Л9 Ееюпсвои

ввтил толнво этимъ

вь Л. • Хрпсть.

Яо николнво яоиы и, опредЬеввы вв а*тиъовияъ

трОЕШВ\я оповгЬдыва'йя в•Ьрн предъ вр-

щевюмъ, • яаетльво же темни и че пони ихъ. увававђд отк

носительпо •еа.мой формулы Это :ьидво уже

ивъ пудетавлоппыхъ вами мыв. обравеп«

втры, • вамъ въ вввтЬ Д'Ь&М,

топ, коорвй ап. Фплипта произвеет, : велможа

церицы. НМонко1. ИсиовЬдуя в•Ьру, • 0й'Ь тазал•ь :толво:

труп, что 1. Христсъ «•,ть (Синь С). Била-лр

эрмуаа. для апостольсгаро времени п •птом.у сохрад

вена св. .Лукою, вля •ова являема едиевчанив. ;случмнымв

трудно ва друмк«; «дамныхъ

пп тону й*мету. иев«е, •опираяеь•ЕА духъ еМояи

в—толюњ'го

ero •еще

e—mie, мн. .подожпельио .иовежъ •овавть,

(1) «Литург. дар, таинств».

Тр. К.

У, „р 376.

(в) Ман. Ш.

(4) дь,а. ш, 12.

(в) два.. уш, 31,

зВЪ

1874, т.