КАРПАТОРУСЬКА ЛУТЕРАТУРА xv11—xv111 BIkIB

91

8. Слово о вдном nycrenBikY, который хот'Ьлъ авЬдати судовъ

божвхъ, который у пущи л'Ьтъ в на посл±дку хотеЬв

стратити свою почту и душу, всли бы вму ангель не пов±лъ (стор.

31—36), пор. Славяно- Прологъ, взд. Пономарева, т. Т,

стор. 210.

9. Слово от како въ Цариград4) свят%йшвй па-

Терентий ввпнл бал лютую трутиану из рук адиного жида

(стор. 36— 38), пор. дод. VII, ч. 10. до сих лешнд

подав проф. Ползвка, див. Narodopisny Sbornik 6eskoslovanskf ,

svazek Ш, 103—104.

XII. Рукопис Степана Самборини.

Так називаю сей рукопвс, що переховуе ся тепер у 6i6.uYoreL4\

перемвсько\ uill catH. LI, 1. 8, його колишнього вла-

отителя, що ся на марйнесУ. Се показна книжка, писана

рукама в половину XVlI[ в. десь у

патських горах. 11исьмо полууставне, nauip грубий, зложений у 4-ку,

книга kPiM титулу добре захована, в oupaBi, мав

на хребту старий навис: „PicTopie розмаите зъ Рымскихъ н тежъ

иншахъ авторовъ коротко зебранеа. Картов ненумерованих 409, по-

чатку тексту i аагальвого титулу нема. Ось докладний 3MicT ру-

копвсу.

1. Казане над без титулу i без початку (сторона

1 — 13).

2. Частида евангелия сьв. IBaHa в иерекладУ на народню мову.

Ночвнавть ся словами: „цоккн, ГДЕ СА вшиткн жндокс схожалн,

н: меким,и пе тир“; ся так :

„змичатекалн

н страж постлкнли. и мн, хрнстнпн:, страстьи еге

поклон•Км ст, акы нам учил живет ктчный дарекатн, а пе

смотн к лиц8 его кремкати• (стор. 15- 22).

З. без твтулу : боячи ся кроваво! niMcra

брата вбитого, в велику пятницю прилюдно покаяв ся перед тим

братом i одержав него прощу, а за те Icyc тому милосердному

явив ся в сн! i cnoBicTBB його, що за його добрий учинок ввняв i3

пекла його брата i батька (стор. 22—24).

Заииехи Нау. Тов. 1Певченхв. т. ХХХ УП].

1